Політика України
  340  2

 Станом на 31 жовтня ще було подано жодної кандидатури суддів на доукомплектацію Конституційного суду, - Пташник

До кінця року Конституційний Суд має бути доукомплектований ще 5 суддями. Від того, наскільки прозоро будуть обрані ці судді, залежить формування більшості і незалежність Конституційного Суду.

Як зазначає ЦензорРеформ, про це під час круглого столу, організованого Інститутом Горшеніна та Реанімаційним пакетом Реформ, повідомила Юлія Кириченко, експерт з питань конституційного права РПР.

"На сьогодні є 13 з 18 суддів КСУ. Для прийняття рішень потрібно голоси 10 суддів. 8 з 13 суддів, що є – призначені до Революції Гідності. 5 – після неї, і мають стержень, що дозволяє їм обиратись політичному впливу. Тож більшості немає, і обрані 5 суддів якраз і дозволяють сформувати більшість. Буде це більшість, яка зможе сказати "ні" владі чи буде прогинатись – залежить від того, як пройде конкурс", - каже Юлія Кириченко.

Суддів до КСУ призначають, відповідно до Конституції, у рівних пропорціях Рада (з’їзд) суддів, Президент та парламент. Це має відбуватись у два етапи – подача документів та співбесіда. Як зазначає експертка, до реалізації процедури кожного з них є претензії у громадськості.

"В парламенті замість комісії, яка буде оцінювати кандидатів, цю функцію взяв на себе комітет з питань правової політики та правосуддя. Однак яким чином ці люди можуть оцінити високі моральні якості та високий рівень компетенцій кандидатів? Де судді з досвідом у відставці, які могли б адекватно провести оцінку претендентів?", - коментує Кириченко.

Вікторія Пташник, народна депутатка України, також підкреслює, що прийняти й Закон "Про конституційний суд" дуже багато процедур та аспектів залишає без трактування і дозволяє трактувати їх двозначно. До прикладу, кандидатури на посади суддів КСУ можуть подавати депутатські групи та фракції, а також позафракційні депутати у кількості, що не менша від розміру найменшої депутатської фракції.

"Це спричиняє потенційну проблему, що подані самовисуванням кандидатури можуть бути відхилені, якщо депутати приймуть рішення вважати цей список вичерпним. А якщо кандидатів подаватимуть лише політично заангажовані депутатські групи – є ризик заангажованості судді", - каже Пташник.

За словами депутатки, станом на 31 жовтня ще не було подано жодної кандидатури на посаду суддів, а строк подачі спливає 7 листопада.

"Однак тоді треба апелювати до статті 142, частина 3 Конституції України, яка затверджує конкурсність основи обрання суддів Конституційного Суду. Тобто мають бути рівні можливості. І це важливіше за закон та рішення комітету", коментує Богдан Бондаренко, експерт Центру політико-правових реформ.

Щодо президентської квоти на призначення суддів, то комісія з п’яти чоловік вже створена. Однак, зауважують експерти, проблема полягає в тому, що комісія лише рекомендує кандидатів до затвердження Президентові. Впливу на одноосібне рішення Президента комісія не має.

"Рада суддів вже має 18 кандидатів на посади, які самі подали свої документи. Одну кандидатуру відхилили через формальні критерії. А 3 листопада вже буду кінцеве рішення Ради суддів по їхній квоті. Однак хто про це знає? Як проводились співбесіди? Чи було це прозоро і відкрито?" - пояснила проблему Юлія Кириченко.

Богдан Бондаренко зауважив, що з 18 кандидатів в Раді суддів -  8 чоловік подавались на конкурс до Верховного Суду. Причому 3 з них зайняли нижчі рейтингові позиції, а 5 взагалі не справились із завданням.

Нагадаємо, що вже 13 листопада З’їзд суддів обере нового суддю Конституційного Суду, а до кінця 2017 року парламент та Президент мають призначити ще чотирьох суддів.

Источник: https://reforms.censor.net.ua/n3035149
 
 
 вгору