Політика України, Суспільство
  171  0

 Найуспішнішим способом усунення недоліків конкурсного відбору до оновленого Верховного Суду було б заохочення антикорупціонерів, - суддя Харківського апеляційного господарського суду Слободін

На сьогоднішній день ще можливо усунути недоліки конкурсного відбору до оновленого Верховного Суду. Найбільш успішним способом подолання корупції та суб'єктивності при проведенні конкурсу було б заохочення тих кандидатів, які не словами, а справами продемонстрували неприйняття системної корупції.

Про це у блозі для ЦензорРеформ пише суддя Харківського апеляційного господарського суду Михайло Слободін.

На думку автора, двома практично нездоланними перешкодами для судової реформи є негативна суддівська традиція, яку Україна успадкувала з радянських часів, і корупція.

Задача реформування судів впирається не тільки в подолання двох названих чинників, а також в ту обставину, що основні повноваження щодо реформування судів покладено на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, яка, в силу вимог закону і ратифікованих Україною міжнародних правових актів, складається в основному із суддів, обраних суддівським співтовариством. Таким чином, утворилася своєрідна рекурсія, в якій суддям, обраним суддями, належить вирішити долю суддів, які їх обирали.

Перший етап конкурсу до нового складу Верховного Суду засвідчив весь комплекс проблем і перешкод на шляху реформи.

"Початковим етапом конкурсу, як не дивно, стало складання і подача документів кандидатами, яке за своєю складністю і трудомісткістю не поступалася подолання Одисеєм Сцилли і Харібди, оскільки кандидату, щоб бути допущеним на конкурс, необхідно було не тільки зібрати пакет документів обсягом "мрія бюрократа" і викласти зміст цих документів на десятках сторінок, але і зробити це з дотриманням всіх запропонованих Комісією вимог (обсяг, відступи, абзаци, шрифти та ін.), після чого особисто приїхати в приміщення Комісії в призначений нею час і захистити свою роботу в ході її приймання.

В результаті кількість учасників конкурсу, які подали документи, виявилося в рази менше за всі раніше висловлені прогнози - трохи менше півтори тисячі учасників, значна частина яких була відсіяні в ході перевірки документів. Разом до участі в конкурсі було допущено всього 630 учасників, а фактично стало на його проведення менше", - пише Слободін.

Він зазначає, що, незважаючи про публічне декларування прозорості конкурсу, він таким не є:

"Індивідуальні бали, які виставляються членами Комісії на кожному етапі, присвоювалися в закритому режимі - з невідомими критеріями, без оголошення балів, виставлених кожним членом Комісії і без вказівки членів Комісії, які привласнили конкретну кількість балів певного кандидата. З преси можна дізнатися, що вимога низки громадських організацій розкрити кількість балів, які виставив кожен член Комісії кандидатам, було категорично відкинуто ВККСУ з посиланням на те, що оприлюднення цієї інформації може спричинити ризики для здоров'я і життя членів Комісії в силу можливої ​​помсти з боку ображених кандидатів".

Аналіз, проведений поруч кандидатів, показує відсутність логічної кореляції між виставленими Комісією балами і об'єктивними якостями кандидатів. Також звертає увагу на себе той факт, що в разі аналізу груп кандидатів з приблизно порівнянними якостями, окремі кандидати з негативним висновком ОСД (кандидати з висновком про недоброчестності) набрали радикально більше балів, ніж кандидати без негативного висновку.

Очевидно, що вирішення цього парадокса можливо тільки шляхом оприлюднення індивідуальних оцінок, виставлених членами Комісії, однак, судячи з розвитку подій, цього не трапитися ніколи, вважає суддя.

Слободін наголошує, що на сьогоднішній момент, ще можливо усунути недоліки конкурсного відбору до оновленого Верховного Суду.

"Найбільш успішним способом подолання корупції є впровадження та заохочення особистих стратегій кандидатів, в силу яких заняття корупцією стає нераціональним для індивідуума заняттям ("благополучні ті країни, де порушення закону не окупається"). Тому раціональним методом відбору кандидатів на посаду суддів Верховного Суду було б заохочення тих кандидатів, які не словами, а справами продемонстрували неприйняття системної корупції, здатність здійснити вірний моральний вибір", - пише автор.

Слободін наголошує: склад учасників конкурсу надавав достатні можливості для цього. Так, в конкурсі брав участь суддя-викривач, який відкинув пропозицію керівника суду стати учасником корупційної оборудки, публічно виступив проти і домігся залучення керівника суду до відповідальності. Також брали участь адвокати, які публічно заперечують прийняття гонорарів "за успіх" або гонорарів, призначенням яких є вчинення позапроцесуального впливу на суд. Жоден із зазначених учасників у фінальний рейтинг не потрапив. Очевидно, що такі судді не були б зайвим у складі Верховного Суду.

Він нагадує: згідно з висновків Громадської ради доброчесності  в фінальну частину рейтингу потрапили судді, відомі участю в політично-вмотивованих кримінальних процесах; відмічені у винесенні сумнівних судових рішень і судове свавілля; які брали активну участь в специфічному розподілі справ, яке практикувалося в ВГСУ при попередньому керівнику; помічені в гедоністичному способі життя; зуміли приватизувати кілька службових квартир і викриті в інші радощі чиновника.

Источник: https://reforms.censor.net.ua/n3031664
 
 
 вгору