Колонки Марія Осипчук
  1150  0

Хто валить реформу ЖКГ та чому її все ж не спинити?

16 травня 2017 року у Верховній Раді України був надзвичайно важливий для реформи житлово-комунального господарства день: проекти законів, які складають основу реформи, нарешті були включені до прохідних пунктів порядку денного засідання Ради. Мова йде про проекти Законів “Про житлово-комунальні послуги” та “Про комерційний облік комунальних послуг”.

Але чи можемо ми пишатися цим визначальним днем?

Нажаль, ні. Депутати вирішили знову відтермінувати реформу ЖКГ.

Перед тим, як розглянути події цього дня, пропоную згадати початок реформи житлово-комунального господарства.

14 травня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, який став першим каменем у фундаменті реформи.

Що нового запровадив цей Закон? У першу чергу, регламентував адекватну процедуру прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком, якщо мешканці не мають бажання створювати ОСББ. Крім того, згідно Закону, управляти будинком має право управитель (фізична особа-підприємець або юридична особа), який за рішенням співвласників або в результаті конкурсу, проведеного органом місцевого самоврядування, отримує відповідні повноваження та з яким укладено договір на надання послуг з управління будинком.

Але, незважаючи на те, що Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” набрав законної сили ще 1 липня 2015 року, управителі досі не можуть повноцінно почати роботу з управління багатоквартирними будинками.

Сучасна законодавча база, яка регулює відносини у сфері житлово-комунального господарства, не містить достатньої кількості правових норм для здійснення повноцінного правового регулювання відносин між управителями та співвласниками.

Ми маємо ситуацію, коли порушуються права співвласників, які в межах чинного законодавства не можуть залучити професійного управителя, а також управителів, які навіть у разі прийняття співвласниками рішення про їхнє залучення не можуть укласти адекватний договір, а також отримати відшкодування у вигляді пільг та субсидій на послугу з управління багатоквартирним будинком. Адже чинні норми Бюджетного кодексу України не передбачають відшкодування пільг та субсидій на такі послуги.

Завдання номер один для Верховної Ради України та профільного міністерства - доведення реформи ЖКГ до логічного, належного та повноцінного завершення.

Які кроки необхідно зробити для того, щоб вирішити всі питання?

Вкрай важливо прийняти чотири закони, які підготовлені та тривалий час чекають на розгляд у Верховній Раді України: проекти Законів “Про житлово-комунальні послуги”, “Про комерційний облік комунальних послуг”, “Про енергетичну ефективність будівель” та “Про Фонд енергетичної ефективності”.

Повернімося до головного питання: так що ж ми спостерігали у Верховній Раді 16 травня?

Вочевидь, тотальне нерозуміння народними обранцями змісту проектів Законів “Про житлово-комунальні послуги” та “Про комерційний облік комунальних послуг”, які виносилися на їхній розгляд.

Можливо, у вас виникає питання, як таке може бути. Адже текст проекту Закону “Про житлово-комунальні послуги” з’явився у Верховній Раді України ще 10 грудня 2015 року, а проекту Закону “Про комерційний облік комунальних послуг” - 6 липня 2016 року.

Отже, в депутатів було достатньо часу, щоб ознайомитися з проектами вказаних Законів. Але з невідомих причин наші обранці вперто не хочуть розумітися на власній справі, яку делегували їм громадяни.

Чому я кажу саме про нерозуміння депутатами змісту вказаних проектів Законів, а не про їхнє світле бажання зробити реформу ЖКГ кращою?

Окрім власних поправок (найбільше з яких подавав народний депутат Юрій Дерев’янко, який, окрім того, був одним з найактивніших ініціаторів розбалансування проекту Закону “Про житлово-комунальні послуги”), група народних депутатів почала вимагати ставити на підтвердження поправки, підтримані профільним комітетом Верховної Ради. Це й стало причиною “провалу” голосування. Вочевидь, до такого варіанту розвитку подій не були готові навіть ті, хто планував підтримувати законопроекти в цілому, бо поправки не набирали потрібної кількості голосів. У результаті з тексту законопроекту, рекомендованого до другого читання, вилучено ряд норм, без яких він став повністю розбалансованим.

Давайте проаналізуємо зміст поправок, які депутати вимагали поставити на підтвердження.

Якщо говорити про проект Закону “Про комерційний облік комунальних послуг,” депутати свідомо позбавили його статей, які передбачали поширення пільг та субсидій на внески за встановлення будинкових лічильників, обов’язковість здійснення повірки приладів обліку для виконавців відповідних послуг, визначення порядку розподілу обсягів спожитої теплової енергії, гарячої води між споживачами, а також багато інших норм, які передбачали процедуру здійснення комерційного обліку комунальних послуг. Без відповідних правових норм проект Закону геть позбавлений змісту. Варто зазначити, що ініціаторами розбалансування тексту виступили народні депутати Вадим Івченко та Олег Мусій, які вимагали винесення ключових поправок на підтвердження Верховної Ради України.

Інша ситуація склалася з проектом Закону “Про житлово-комунальні послуги”. Лише 2 з 18 поправок, які виносилися на підтвердження, мали сенс та реальну необхідність. Решта були спрямовані на знищення законопроекту.

За допомогою депутатів, які виносили поправки на підтвердження, проект Закону “Про житлово-комунальні послуги” залишився без норми, яка, до речі, вже міститься в чинному ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” та передбачає, що положення закону не поширюються на відносини між співвласниками та ОСББ, у разі здійснення ними самозабезпечення власних потреб. Це абсолютно зрозуміло, оскільки для регулювання цих відносин існує профільний Закон “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”.

Крім того, проект закону позбавили статей, які визначали права та обов’язки споживачів та виконавців послуг, порядок визначення розміру витрат на утримання будинку, суттєве зменшення пені та інших норм, які мали на меті здійснення повноцінного правового регулювання всіх питань у сфері житлово-комунального господарства. Ініціювали винесення поправок на підтвердження народні депутати Вадим Івченко, Олександра Кужель, Юрій Дерев’янко, Артур Мартовицький та Сергій Євтушок.

У підсумку, 16 травня народні депутати України провалили день житлово-комунального господарства та відправили ключові для реформи ЖКГ законопроекти на повторне друге читання.

Чому експерти вважають, що зміни неминучі і питання повноцінного впровадження реформи ЖКГ - це лише питання часу?

Не стану нагадувати, що реформування сфери житлово-комунального господарства - пряме зобов’язання України в рамках європейської інтеграції. Наголошу на тому, що реформа вже розпочалася і на цьому етапі її не спинити.

Існує лише два шляхи: перший - не визнавати необхідність змін, критикувати законопроекти, але зрештою прийняти їх через декілька років, коли іншого виходу вже не буде, другий - визнати, що зміни у цій сфері життєво необхідні, доопрацювати законопроекти, зробити їх якісними та прийняти з першого разу на наступному засіданні Верховної Ради України.

І від того, що ми оберемо сьогодні, залежить, яким буде наше майбутнє.

Пересічним громадянам залишається сподіватися, що депутати, яким ми з вами довірили право представляти наші інтереси, приймуть правильне рішення, яке буде в інтересах не окремих груп, а всієї країни.

Доки процес триває, в кожного з нас є можливість спостерігати за реалізацією реформи ЖКГ як на центральному, так і на місцевих рівнях завдяки порталу “Рада”. На ньому ви можете побачити детальний аналіз роботи депутатів, зокрема результати безславного голосування 16 травня 2017 року. Деталі за посиланням: https://rada4you.org/policies/28

 
 
 вгору