Колонки Оксана Величко
  834  2

КОРУПЦІЯ НА ДЕННИХ ПАРКОВКАХ: ПОДОЛАТИ НЕ МОЖНА ІГНОРУВАТИ

Поки депутати Верховної ради розмірковують, а столична влада визначається щодо більш радикальних заходів впливу, громадськість вирішила власноруч почати боротьбу із корупцію у паркувальній сфері. Щодня сотні та тисячі водіїв столиці стають учасниками корупційної схеми через свою безвідповідальнісь та неоплату паркування.

Що це за схема?

Ось уявіть, ви водій. В час пік ви поспішаєте на роботу, кружляєте навколо рідного офісного центру в пошуках вільного місця для паркування. І ось бачите "рятівника" в помаранчевому жилеті, який з швидкістю та грацією гепарда вмощує ваш автомобіль на тротуар між двома такими ж щасливчиками. Ви вдячні за таку турботу, відаєте 10 -20 гривень цьому приємному хлопцю. Питати про чек? Для нього це просто образливо, адже він міг віддати це місце іншому водієві і наступного разу так і зробить!. І водій навіть не починає розмову про такі формальності. Але це і є головна корупційна схема столичного паркування, у якій її активними учасниками є саме водії!

У Києві на сьогодні діє 300 денних паркувальних майданчиків (близько 7 000 паркувальних місць). Разом із нічними парковками, це приблизно 24 000 паркувальних місць. Монопольним розпорядником всіх парковок у Києві є комунальне підприємство "Київтранспарксервіс". Саме це підприємство відповідає за те, що з кожного паркувального місця до бюджету столиці мають надходити гроші. Через касові апарати, паркомати, абонементні талони чи мобільні додатки для смартфонів, або опосередковано, через систему встановлених тарифів на кожне паркомісце для нічних парковок. Використання паркувального простору міста давно вже не є ні ефективним способом збору коштів до бюджету, ні заходом із впорядкування міського простору.

Схема "чого бідний, бо дурний, а чого дурний, бо бідний" діє тут, як і по усій системі державного управління.

Вартість паркування повина бути регулятором заторовості, пробок, громадського простору, а не кишенею паркувальніків. Адже 10 грн (чи 30 центів) в центрі міста за годину – чи ви десь ще у Європі бачили такий тариф? Тарифи давно треба піднімати і захищати центр міста хоча би у такий спосіб від навали припаркованих вздовж доріг автомобілів.

Але навіть при тарифі 10 гривень за годину, за вісім годин, які в середньому у будній день простоює авто на парковці, тільки з одного місця до бюджету мали б надходити 80 гривень/день. По факту ж, за даними КП "КТПС" в середньому за день місце в центрі приносить тільки 13 грн. або трохи більше 16% від можливої суми. Слід зазначити, що велика кількість водіїв, зважаючи на відсутність важелів у паркувальників штрафувати чи якось карати їх за несплату, давно обрала спосіб не платити взагалі. На нашу думку, кожен другий водій просто не сплачує за паркування, посилаючи паркувальника подалі та мотивуючи це тим, що той усе одно вкраде. Можливість не платити розбещує водіїв і нас як націю. Значно краще було би, якби водій трохи "напрягся" пройшовши до паркомату, придбав абонементний талон чи сплатив через мобільний додаток. Але у бажання жити "на шару" тисячі пояснень! Паркоматів по Києву, на жаль, усього 87, не всі працюють, але смартфони майже у кожного водія, а банківських карток, ще більше

Що ж робити?

Корупційні схеми та безвідповідальність водіїв – це не стихійне лихо, чи вірус. Це свідомий та контрольований процес. Можна пробувати боротися проти конкретних зацікавлених осіб, однак подолавши одних, на їх місце отримаєш інших. Інший варіант – усунути саму схему та закрити ті прогалини в законодавстві та правилах, крізь які місто втрачає мільйони.

Першим і найголовнішим кроком на цьому шляху має стати прийняття депутатами Верховної ради законопроекту № 5364 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів". Цей документ, розроблений за участі громадськості, забезпечує відповідальність водія за несплату паркування, надає право інспекторам з паркування в автоматизованому режимі притягувати до відповідальності, запроваджує безготівкову та безконтактну сплату паркування.  Але депутати Верховної Ради, заражені вірусом популізму, відкладають питання законопроекту у "довгий ящик". Їм зовсім не треба, щоб їх стали менше любити водії міста Києва.

Сьогодні відповідальність за несплату паркування фактично передбачена лише на папері, адже інспектор КП "Київтранспарксервіс" не має жодних повноважень примусити водія пред'явити своє посвідчення, щоб дізнатися, на кого виписувати протокол про адмінправопорушення. Відсутність належної відповідальності за недотримання правил лише стимулює їх порушення і водії залишають автомобілі на тротуарах або у кілька рядів на проїзних частинах вулиць. Як наслідок – безлад, затори, збої в роботі громадського транспорту, економічні збитки від простою в пробках, забруднення повітря.

У разі запровадження закону паркувальники мали би зникнути з вулиць міста. Замість них з’явилася би невелика кількість зовсім інших працівників – контролерів, які не мали би ніяких стосунків з грошима і виконували єдину функцію: просканувати номера автомобіля (в ідеалі, як це робиться в багатьох країнах, плавно проїжджаючи на своєму авто і навіть не виходячи з нього). У разі несплати послуг з паркування, штраф мав би з’являтися автоматично і міг би бути скасований лише шляхом сплати, без можливості "домовитися" з контролером.

Втім, законопроект вже двічі був провалений у сесійній залі. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ проробили чималу роботу з покращення законопроекту та усунення його корупційних ризиків. Адже без нього системна реформа – приречена. Водії і далі даватимуть готівку, а у потенційних інвесторів не буде ніякого стимулу встановлювати якісь паркомати чи запроваджувати безготівкові технічні рішення. Не кажучи вже про те, що навряд чи приватний бізнес захоче інвестувати в обладнання підземних чи перехоплюючих паркінгів (біля метро), допоки усі і так можуть спокійно і безоплатно пакуватися усюди, де захочуть. Тому дуже сподіваємося на ухвалення законопроекту нашими депутатами.

Другий крок – передача усіх денних парковок в управління приватному бізнесу. Звісно, за умови чесного збору коштів це міг би бути дуже прибутковий бізнес і для міста. Однак якщо паркувальне місце приносить місту 13 грн/ день і уся діяльність є загалом загалом збитковою, то може передати її тим, хто може краще з цим впоратися? Наприклад, на умовах сплати до бюджету 25-50 грн з кожного паркомісця в день. Тоді КП може лише контролювати діяльність паркувальних майданчиків. Приватний інвестор знайде як зібрати свої доходи. Але для того, щоб інвестору було цікаво взагалі за це братися, тариф має бути збільшено чи взагалі віддано на "відкуп" інвестору визначати цифру надходжень за паркування з кожного паркомісця. Цей варіант вимагатиме рішення Київради, і в умовах її діяльності, як колегіального органу для вирішення індивідуальних питань та захисту інтересів окремих депутатів, ніхто не знає, чого від них взагалі можна очікувати.

Третій крок на цьому етапі – це забезпечення прозорості роботи самого КП "Київтранспарксервіс", особливо в питанні оприлюднення усіх надходжень від паркування у розрізі кожної парковки. Про це неодноразово говорили експерти "Реанімаційного Пакету Реформ для Києва" та члени Антикорупційної ради. В результаті було ініційовано розробку та запуск в інформаційно-аналітичної системі "Майно" -  спеціального модуля та бази даних, що відображає щоденні/щомісячні надходження від паркування по кожному паркувальному майданчику та дозволяє порівнювати збір коштів між парковками (кошти за день від одного паркомісця). Зараз цю систему ніяк не можуть і не хочуть запустити, розтягуючи до безкінечності її перебування у тестовому режимі. Та і справді, саме лише оприлюднення сумної статистики може призвести до того, що водії взагалі перестануть сплачувати за паркування.

Щоб підготуватися до переходу у формат передачі в оренду паркувальних майданчиків фахівці з паркування групи РПР Київ запропонували керівництву КП на п’яти окремих парковках у центрі міста Києва запровадити інший підхід до паркування. Суть його полягатиме у тому, що тут нові найняті паркувальники отримуватимуть гідну зарплату і збиратимуть кошти за паркування чесно. А за усіма паркувальними майданчиками у центрі міста спостерігатимуть громадські монітори, які також на першому етапі перевірять дійсну та заявлену кількість паркувальних місць у центральній частині міста. На разі виконуючий обов’язки керівника КП Валентин Касапчук погодився на експеримент. Він і його команда вже звільнили корумповану прослойку бригадирів, але ж заміна гравців без зміни правил гри, не покращить ситуацію радикально і сьогоднішнє керівництво міста це розуміє.

Проблема вимагає рішучих дій і радикальних системних рішень. І це три кроки: законопроект, що забезпечить відповідальність водіїв платити за паркування, залучення приватних інвесторів і передача їм майданчиків для денного паркування в оренду (за умови виваженого запровадження цих змін), та цікавий для бізнесу тариф за послуги з паркування. Але чи цікаві такі зміни водіям? І чи хочемо ми насправді бути відповідальними жителями міста, чи кидати "на шару" свої авто вздовж дороги і критикувати владу за те, що ніде немає порядку?

Так! Цікаві! Місто це не тільки водії, а ще й пішоходи, діти, люди з особливими потребами; це велосипедисти; це громадській транспорт; це вільний доступ швидкої та пожежної автівок до місця призначення; це рух “без заторів”!

Оксана Величко, член Антикорупційної ради при Київському міському голові, експерт "РПР-Київ", Олександр Козловський, експерт підгрупи з паркування.

 
 
 вгору