Колонки Світлана Чернецька
  909  0

Євростандарти VS ГОСТ: чому гармонізація технічних стандартів важлива для бізнесу?

Два роки минуло з моменту прийняття останнього закону з пакету законів, які створили правове поле для імплементації європейської системи технічного регулювання. Бізнес очікував великих змін: відсутність перешкод для експорту українських промислових товарів в Європу, сертифікацію продукції на експорт в Україні без потреби дублювання процедури в лабораторії ЄС, нові інвестиції в лабораторії, послаблення регуляторного режиму для бізнесу. Чи сталося так, як гадалося?

Для того, щоб повністю привести українське законодавство у сфері технічного регулювання у відповідність з європейським, треба зробити декілька кроків.

Крок №1. Прийняти відповідні закони

З цим завданням Україна впоралась. Два роки тому, 15 січня 2015 року, Верховна Рада прийняла останній із семи законів, необхідних для створення горизонтального законодавчого поля – "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Іншими необхідними законами були Закони України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", "Про стандартизацію", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Крок №2. Прийняти підзаконні акти, в тому числі технічні регламенти

На виконання законів має бути прийнята величезна кількість підзаконних актів, зокрема постанов Кабміну, які мають затвердити тексти технічних регламентів, обов’язкових до виконання. Наприкінці року, за даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі, було прийнято 22 постанови КМУ для забезпечення розвитку метрологічної системи України.

В Додатку ІІІ Угоди про Асоціацію вказано 27 секторів продукції та інших аспектів технічного регулювання, які ми маємо гармонізувати з європейським законодавством. За словами Дмитра Романовича, радника міністра МЕРТ, наразі постановами затверджені тексти для 24 з них, решта – в процесі розробки.

  • Міністерство економічного розвитку та торгівлі вичерпало свою квоту щодо техрегламентів. Тобто вони зробили все, що могли в цьому аспекті - техрегламенти, які у їхньому віданні, вже готові, або на завершальній стадії. Сумніша ситуація з тими технічними регламентами, які перебувають у компетенції інших структур – МОЗ, Мінпраці, МІнекології, Мінінфраструктури. Адже МЕРТ відповідальний власне за всю систему технічного регулювання і конкретно за тексти окремих техрегламентів, - пояснює Дмитро Луценко, незалежний експерт з питань технічного регулювання.

Особлива складність, за словами експерта, у імплементації тих техрегламентів та директив, які перебувають у віданні кількох структур. Так, до прикладу, з двома взаємопов’язаними директивами про пересувне обладнання, що працює під тиском, та про перевезення небезпечних вантажів: перша належить до сфери відання МЕРТ, а друга – Мінінфраструктури. Але імплементувати першу без другої неможливо. Тому якщо одне міністерство працює добре, а інше - погано, справа все одно стоятиме на місці.

Крок №3. Гармонізувати стандарти

Україна вже протягом багатьох років поволі скасовує радянську систему ГОСТів, і запроваджує натомість систему національних стандартів – ДСТУ. За даними МЕРТу, у 2015 році забезпечено розроблення та прийняття 3996 національних стандартів, з яких 2970 гармонізованих з міжнародними та європейськими, з яких 1641 національний стандарт, ідентичний європейським гармонізованим стандартам під технічні регламенти, зокрема 741 національний стандарт, ідентичний європейським гармонізованим стандартам у пріоритетних для АСАА секторах, що забезпечило прийняття (з врахуванням стандартів, прийнятих у попередні роки) 100 % національних стандартів, ідентичних європейським гармонізованим стандартам під технічні регламенти у пріоритетних для АСАА секторах. А у 2016 році - понад 1300 національних стандартів, усі з яких були гармонізовані з міжнародними та європейськими.

  • Зараз європейські стандарти приймаються в нас переважно методом підтвердження. Полягає він фактично у перекладі обкладинки українською мовою і прийняття у незмінному вигляді усього тексту стандарту мовою оригіналу, тобто англійською. Це резонне рішення, бо обсяги великі, теми вузькоспеціалізовані, а фахових перекладачів дуже мало. Помилки ж у перекладі тексту можуть стати причиною помилок у роботі підприємця, який візьме цей стандарт за основу виробництва. Тобто помилка перекладача може стати перешкодою до експортування вітчизняної продукції в ЄС, а то й завдати її виробникові істотних збитків на ринку ЄС, - пояснює Дмитро Луценко.

До слова, підприємець може виготовляти свою продукцію як відповідно до національних стандартів (ДСТУ), так і відповідно до технічних умов (ТУ). Найвигідніше ж йому працювати відповідно до гармонізованих європейських стандартів, оскільки вони надають так звану презумпцію відповідності, тобто припущення, що ця продукція відповідає вимогам директив та регламентів ЄС, якщо органами ринкового нагляду не буде доведене зворотне. Застосування європейських гармонізованих стандартів не є обов'язковим, однак у разі їх незастосування слід бути готовим довести органам ринкового нагляду відповідність суттєвим вимогам технічних регламентів щодо безпечності, а презумпція відповідності не надається.

Тобто зручніше і дешевше одразу працювати по євростандартах, ніж потім доводити, що з безпечністю продукції все гаразд. Або ж взагалі попастись ринковому нагляду на небезпечній чи невідповідній продукції – адже, якщо це буде ринковий нагляд в ЄС, це закриє двері для експортування в Європу, а якщо в Україні - ускладнить ведення бізнесу в Україні.

Крок №4. Забезпечити нормальну систему оцінки відповідності

Реформа технічного регулювання мала би зробити так, аби оцінка відповідності продукції в українських органах з оцінки відповідності визнавалась в ЄС і не потребувала повторної перевірки у європейських нотифікованих органах. Наразі ми цього ще не досягли, і незалежний експерт Дмитро Луценко пояснює причини.

  • В Україні наразі діє понад сотня призначених органів сертифікації, майже стільки ж, скільки нотифікованих органів у найбільш розвиненій промислово країні ЄС – Німеччині. Причому чимало українських органів мають лише стіл, стілець і принтер для друку сертифікатів. Реальних випробувань вони не проводять і навіть не здатні оцінити протокол випробувань, виданий іншою лабораторією. Природно, що їхні послуги суттєво дешевші, і це приваблює бізнес. Але Європа такого не потерпить – поки ми не викорінимо практику існування таких "липових" органів, а решта не надаватимуть справді якісних і кваліфікованих послуг – нам не бачити підписання АСАА, - каже експерт.

Він додає, що європейці мали подібні проблеми з нотифікацією некомпетентних органів з деякими балканськими країнами, що стали членами ЄС, тож тепер, мовляв, будуть особливо прискіпливими.

  • Ще один момент, на який варто звернути увагу нашим посадовцям. В Україні існує практика призначення органів сертифікації, які можуть видавати сертифікати відповідності, наприклад, на всю лінійку машин. Видів техніки, що підпадають під поняття "машина", - сотні, а то й тисячі. Як взагалі технічно можливо забезпечити в одному органі оцінку відповідності такої кількості різнопланової продукції? Такого європейці теж не пропустять, - додає Дмитро Луценко.

Крок №5. Усунути дублюючі вимоги для бізнесу

Наразі в Україні існує дублювання вимог. Стандарти або техрегламенти вимагають одне, СанПіНи - інше, НПАОПи – третє. Дуже часто ці вимоги надто суворі, або суперечать одна одній. З огляду на це, на початку реформування технічного регулювання в Україні позиціонувалось, що регулювання бізнесу буде максимально приведеним у відповідність до європейських вимог і підходів, що усі дублюючі норми та режими будуть скасованими. В такому випадку бізнесу буде потрібним менший пакет документації, дозволів, висновків експертиз та сертифікатів, аби вести роботу. Відповідно, правила гри стануть прозорішими і корупційні ризики меншими.

Наразі дублюючі режими ще не усунені, тож регулювання бізнесу не було оптимізовано.

Крок №6. Підписати угоди АСАА в відповідних галузях

Для того, аби зникли всі бар’єри для українського експортера, йому недостатньо виготовляти продукцію відповідно до європейських гармонізованих стандартів. Оскільки наразі все одно його продукцію доведеться ще раз сертифікувати у європейському органі з оцінки відповідності, якщо це вимагається директивами ЄС на відповідний вид продукції.

Цю перешкоду буде усунуто тоді, коли у відповідній сфері буде підписана угода про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, далі – АСАА). АСАА передбачає гармонізацію технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності країн, що бажають створити спільний ринок з ЄС,  до законодавства ЄС в певних сферах з подальшим взаємним визнанням сертифікатів відповідності і результатів випробувань.

Тобто на практиці це означає, що Україна виконує усі свої зобов’язання у сфері технічного регулювання – від впровадження нормативно-правової бази і стандартів до належної акредитації та призначення органів сертифікації та лабораторій, які будуть мати право проводити оцінку відповідності та сертифікацію продукції. Наступний крок – ініціювання перевірочної місії від ЄС, яка оцінить рівень відповідності українського технічного регулювання конкретного сектору європейським вимогам.

  • Наразі проводиться робота з підготовки до підписання Угоди АСАА в трьох визначених секторах української промисловості (низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, машини). Минулого року МЕРТ ініціював оціночну місію с боку ЄС щодо відповідності наших систем. Така місія була в Україні у 2016 році, однак результати її ще невідомі, - розповідає Дмитро Романович.

Першочерговою мала бути і угода в четвертій сфері - безпеки простих посудин високого тиску. Однак проект технічного регламенту "загубився" між коліщатами бюрократичної машини.

  • Проект техрегламенту було підготовлено та надано до відповідального державного органу – тоді це був Держгірпромнагляд. Там він і зник. Після нагадувань з адміністрації Президента документ десь через рік "виплив", однак тоді ж в Європі була прийнята нова директива. Отже, треба було переробити документ відповідно до неї. Проект нового техрегламенту було розроблено – і документ знову зник і ніхто не знає зараз, де він і хто відповідальний за нього. Причина – постійні ротації і реорганізації в міністерствах і відомствах, текучість кадрів і хронічний брак фахівців, - констатує Дмитро Луценко.

Загалом Дмитро Луценко досить скептично оцінює перспективи підписання угоди АСАА у вищевказаних сферах. Причини – наш мораторій на перевірки бізнесу і проблеми з ринковим наглядом, внаслідок яких на європейський ринок може потрапити невідповідна продукція, а також можливі зловживання в Україні з оцінкою відповідності європейським вимогам. Вищезгадані проблеми з призначеними "липовими" органами– ще один вбивчий аргумент не на нашу користь.

Світлана Чернецька, журналіст Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 вгору