Колонки Гліб Вишлінський
  151  1

ПриватНАціоналізація: не можна допустити "договорняків"

Сьогодні вночі уряд разом з НБУ прийняв рішення про націоналізацію "Приватбанку". Моя позиція як члена ради РПР та виконавчого директора Центру економічної стратегії, організації, яка є членом РПР, така.

По-перше, те, що є для всіх важливим – це те, як усе складається станом на тепер, є найм’якішим, найлегшим, найменш ризикованим варіантом для українців, для громадян загалом, для вкладників банку, підприємств, які на відміну від сценарію банкрутства банку, втратили б свої гроші. Тобто той формат мирної передачі банку до держави, який реалізується зараз, точки зору збереження грошей, з точки зору впливу на економічну діяльність, є найменш ризикованим. Тому що ми розуміємо, що в разі, якби "Приватбанк" зупинився, це могло би бути як через банкрутство, так і через недружню націоналізацію. Коли власники б, те що називається, "витягли б шнур із розетки" і банк би зупинився, тобто економічний вплив подібного варіанту був би найгіршим. Відповідно те, що є зараз, це м’який і позитивний варіант.

Те, що нас хвилює на сьогодні, це два моменти. Перший момент – це те, що відповідно до оцінок міністерства фінансів і НБУ, дірка в капіталі "Приватбанку" сягає від 116 до 148 млрд. грн. Ця різниця в 30 млрд. грн. – це є борги, вірніше, це є кошти субординованих пов’язаних осіб, і це є зобов’язання, зокрема, перед власниками єврооблігацій, тобто все, крім поточних та депозитних рахунків фізичних та юридичних осіб. Можна з великою ймовірністю очікувати на те, що ці 31 млрд. цих зобов’язань, а також зобов’язань перед пов’язаними особами, будуть списані. Залишається з того 116 млрд. грн. Це дуже велика сума. І відповідно ці 116 млрд. – це є та дірка, що була накопичена через фінансування банком протягом багатьох років бізнесів власників банку. І відповідно у нас є конкретні власники, колишні вже власники, це Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, це є люди, чий бізнес, фактично, фінансувався тими грошима, які зараз державний бюджет спрямує на те, щоб докапіталізувати банк і забезпечити його платоспроможність. І відповідно до того листа, який акціонери спрямували учора до уряду, вони висловили свою готовність до реструктуризації цього боргу, однак, як показує досвід з вже майже дворічними переговорами з власниками цього банку, довіряти їм досить важко.

Те, що уряд був змушений націоналізувати "Приватбанк", це є результат того, що плани з рекапіталізації не виконувалися, фактично просто не хотіли колишні власники банку витрачати свої гроші на підтримку банку. І, відповідно, ми маємо побачити, чи є в Україні держава, чи її немає. Чи здатна держава змусити навіть таких впливових в українській системі бізнесменів, як Коломойський, відповідати за своїми зобов’язаннями і погашати борги пов’язаних бізнесів, тому що в крайньому випадку, якщо ці бізнеси не генерують достатніх доходів, має бути реалізоване те питання, яке вже давно піднімає НБУ, і піднімає його так само і зараз, - щодо забезпечення застави. Відповідно перелік націоналізованих бізнесів поповниться Дніпроазотом, Міжнародними авіалініями України, поповниться гірськолижним курортом Буковель, поповниться феросплавними заводами, поповниться заправками.

Я не фанат націоналізації, але для того, щоб компенсувати ці гроші, які йдуть з кишень всіх нас із вами, має бути повною мірою використана і особиста відповідальність власників банку.

Друге питання, яке так само є важливим, це є питання забезпечення прозорого корпоративного управління вже націоналізованого банку. Відповідно до домовленості між урядом України, Нацбанком та МВФ, є особлива схема, це є створення незалежної наглядової ради, де 5 членів будуть власне незалежними від політичних сил в Україні, від уряду, від Президента, зокрема, швидше за все, будуть представляти міжнародні фінансові організації, вибрані будуть українською владою. Відповідно, якнайшвидше має бути створений подібний орган, ця Наглядова рада з незалежними членами мають сформувати нове правління банку і процедури, які не допустять перетворення "Приватбанку" на аналог "Ощадбанку", "УкрЕксимБанку", насамперед, до 2014 року, які видавали кредити, які потім ніколи не поверталися, друзям Януковича, Клюєву тощо. Тому що ця загроза є велика, оскільки в мутній воді зрозуміло що можна зловити.

Тому на сьогоднішній день ми розуміємо, що в уряду і НБУ є складна робота, вони її виконують, вони намагаються звітувати про це громадянському суспільству, однак важливо, простими словами, "не допустити договорняків".

Тому ми маємо контролювати, і експерти РПР це будуть робити. Власне, забезпечення незалежного від політичного впливу управління "Приватбанку", в подальшому його приватизацію якомога швидше, в якомога більшій частці забезпечення контролю над ним в найкращий спосіб через міжнародні фінансові організації або міжнародні банки. І ми будемо так само контролювати, чи все залежне від держави буде зроблене, для того, щоби стягти з колишніх власників якомога більше їхніх боргів. Ми бачимо, що є політичне прагнення уряду забезпечити якомога менший негативний вплив цієї націоналізації на довіру до банківської системи, і я абсолютно впевнений, що те, що стосується насамперед вкладів громадян в "Приватбанку", то тут все буде в порядку. Більші ризики ще зберігаються щодо "Приватбанку" як платформи для платежів ,тому що на сьогоднішній день "Приват24", яка є найбільшою в Україні онлайн-платформою для інтернет-платежів, є ще наразі у власності приватної компанії, майнові авторські права зареєстровані, на фізичних осіб, у Фейсбуці було повідомлення першого заступника голови правління "Приватбанку" – Олега Гороховського – щодо того, що Приват 24 буде належати державі, однак на сьогоднішній день він не належить ані "Приватбанку", ані українській державі. Ми маємо за цим так само спостерігати, тому що це є онлайн-банкінг, який активно використовується як українськими громадянами, так і, не буду цього приховувати, тіньовим бізнесом.

 
 
 вгору