Політика України, Економіка

  491

 Відсутність нижньої межі штрафів АМК сприятиме отриманню хабарів, - директор Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк

Недосконалість антимонопольного законодавства сприяє повільному розвитку конкурентних відносин та створює ризики для корупції. Ключові корупціогенні фактори зосереджені саме в законі "Про захист економічної конкуренції", який діє впродовж останніх 15 років.

Про це у своєму блозі для ЦензорРеформ зазначає журналістка Леся Шутко.

Зокрема, за її словами, основні проблеми закону – використання оціночних понять, що містяться у статтях стосовно видачі дозволів Антимонопольним комітетом України (АМК) та оцінки ним певних дій бізнесу, за які передбачені серйозні штрафи. При цьому нижня межа санкцій у законодавстві не вказана.

Її думку розділяє Микола Хавронюк, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ (ЦППР): "Відсутність нижньої межі при достатньо високій верхній межі, яка може досягати двадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (НМДГ), тобто майже 20 мільйонів гривень, надає занадто широку дискрецію посадовим особам АМК, яка може бути ними використана з метою отримання неправомірної вигоди".

У цьому ж законі, як стверджує Леся Шутко, є норма про накладення штрафу за незаконно одержаний прибуток на суму, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку, який також може бути вирахувано оціночним шляхом. Це також створює ризики з метою отримання неправомірної вигоди для посадових осіб АМК.

Крым того, експерт ЦППР Роман Скляров стверджує: "Задля оцінки розміру незаконно одержаного прибутку на підставі ч. 3 ст. 43 закону "Про захист економічної конкуренції" нерідко залучають експертів. От тільки її формулювання, яке є надто загальним, дозволяє фактично обирати будь-яку особу для здійснення такої експертизи. Це також створює можливості для корупційних дій".

Источник: http://reforms.censor.net.ua/n3008290
 
 
 вгору