Політика України

  1998

 Депутати не бажають розкривати свої персональні дані, а саме фінансову інформацію, - Лещенко

Верховній Раді необхідно прийняти закон №1591 (ініціатори – народні депутати Світлана Заліщук, Сергій Лещенко та ін.), щоб зберегти відкритість парламенту, адже з 5 лютого 2016 року Україна є стороною Декларації відкритості парламенту.

Як повідомляє ЦензорРеформ, про це під час брифінгу "Парламент відкритий: як скористатись можливістю?" заявив народний депутат Сергій Лещенко.

Лещенко вважає: "Необхідно прийняти закон №1591, який забезпечує відкритість та доступ до інформації про діяльність Верховної Ради України. Наразі депутати його провалили, посилаючись на небажання розкривати персональні данні, хоча саме вони і залишаються закритими, розкривають власне фінансову інформацію".

Не зважаючи на це, ініціативі "Відкритий парламент" уже вдалось досягнути чимало завдяки спільній роботі народних депутатів, Голови ВРУ, Апарату ВРУ, інших державних органів, Громадянської мережі ОПОРА, руху ЧЕСНО, Transparency International Україна, центру "Ейдос", Інституту медіа права, зокрема:

- Портал відкритих даних ВРУ;

- Як голосують депутати rada4you.org;

- Мобільний додаток для прослідковування за законопроектами, поправками, прийняттям, зручні фільтри - "Zakonoproekt";

- Кнопкодави;

- Візуалізація даних спільного ініціювання проектів законів народними депутатами;

- Приймальні депутатів з контактами і годинами прийому: rada.oporaua.org/map/ , pryjmalni.chesno.org;

- Депутатські зверення, запити і відповіді на них (персональна сторінка депутата).

Попри це Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА, зазначив: "Депутати самі недостатньо включені у процес реалізації та популяризації відкритості парламенту. Для більшості він проходить повз".

Як запевнив Олексій Сидоренко, керівник Управління комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України, декларації народних депутатів, інформація про їхніх помічників та приймальні, всі законодавчі активності знаходяться у відкритому доступі та оперативно оновлюються. Крім цього, зараз на меті запровадити внутрішню електронну комунікацію.

Тетяна Семілетко, юрист Інституту Медіа Права (ЦЕДЕМ) вважає надзвичайно цінним долучення громадських організацій до розвитку парламенту як інституції: "Так, разом з працівниками Апарату ВРУ та народними депутатами ми розпочали роботу над комплексною комунікаційною стратегією для Парламенту. Необхідно, щоб законодавчий орган більш ефективно і на засадах партнерства комунікував із зовнішньою аудиторією, позиціонував себе як рушій реформ в Україні та, нарешті, налагодив внутрішню комунікацію".

Источник: http://reforms.censor.net.ua/n3007922
 
 
 вгору