Колонки Любов Акуленко
  25  0

Реальна євроінтеграція: як Україна виконує Угоду про асоціацію?

Хоча сьогодні вся увага у відносинах між Україною та ЄС прикута в більшості до безвізового режиму, не варто забувати, що у нас є ще одне важливе європейське завдання - виконання Угоди про асоціацію. Це десятирічний план, над яким Україна почала працювати ще з 2014 року. Що вже зробив Київ, для того щоб наблизити Україну до стандартів ЄС?

Угода – це чіткий перелік зобов’язань щодо адаптації європейських стандартів у різні сфери на кожен рік: безпека харчових продуктів, екологічна політика, транспорт, громадське здоров’я, енергетика, бухгалтерський облік тощо. Ці стандарти спрямовані  на підвищення рівня безпеки для споживачів, а також конкурентоздатності для бізнесу, який їх адаптує. Тому євроінтеграція – це коли виробники роблять добросовісні продукти; це коли на транспорті дотримуються стандартів безпеки і це сприяє зменшенню аварій; це коли кампанії дотримуються екологічного законодавства і не забруднюють навколишнє середовище; це коли ти не боїшся заразитись інфекцією від трансплантації донорських клітин; це коли країна бореться з монополістами на енергетичних ринках, щоб була конкурентна ціна на ринку і т.д.

Відтак, відповідно до останнього моніторингу виконання Україною Угоди про асоціацію за період за період з 1 липня 2016 р. – 1 листопада 2016 необхідно було виконати 44 зобов’язання  у сферах енергетики, довкілля, громадського здоров’я, соціальної політики, діяльності компаній, оподаткування та державних закупівель.

Найбільш успішними сферами у виконанні зобов’язань стали державні закупівлі та енергетика.

Зокрема, було прийнято базовий програмний документ "Дорожня карта у сфері державних закупівель", визначені вимоги до процесу укладання договорів про закупівлі, а також проведено інституційне розділення повноважень між МЕРТ та Антимонопольним комітетом України (АМКУ) як органів, де перший має визначати державну політику у сфері державних закупівель, а другий – переглядати рішення замовників.

В енергетичній сфері було прийняте рамкове законодавство та 4 технічних регламенти з маркування холодильників, пральних машин, посудомийних машин, а також електричних ламп і світильників, які повністю впроваджені в практику діяльності компаній-виробників, імпортерів та державних органів. Однак остаточна імплементація європейських вимог у цій сфері відбудеться лише після завершення реформи національних технічних стандартів, що буде вимагати спільної роботи Держенергоефективності та МЕРТ, для того, щоб українське енергетичне маркування визнавалося в ЄС, і навпаки, європейське – в Україні.

"Застрягли" в процесі адаптації такі сфери: діяльність компаній, громадське здоров’я, соціальна політика.

Зокрема, у сфері ведеться робота (з різним успіхом) з реформування законодавства, що регулює діяльність компаній відповідно до стандартів ЄС. Так, досить позитивно можна оцінити відкриття даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Однак доступ до реєстраційних справ компаній не надається. Також досі не підлягає оприлюдненню інформація про філії іноземних кампаній, що працюють в Україні. У сфері корпоративного управління наразі триває робота над імплементацією відповідних стандартів ЄС, а міжнародні стандарти  фінансової звітності (МСФЗ) використовуються в дещо вужчому обсязі, ніж передбачено Регламентом № 1606/2002.

Що стосується сфери громадського здоров′я, то чинне законодавство у сфері трансплантації тканин та клітин лише частково відповідає вимогам директив ЄС, які необхідно було імплементувати до 1 листопада 2016 року. Для комплексного узгодження національного законодавства у сфері трансплантації із вимогами директив ЄС необхідно прийняти законопроект № 2386а-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини", який допоможе виконати більшість вимог європейських директив.

У сфері регулювання тютюну адаптація українського законодавства до європейських стандартів затягується вже впродовж року. У Верховній Раді знаходяться 2 проекти Закону № 2430-1 (базується на старій директиві № 2001/37/ЄС) та № 2820 (базується на новій директиві № 2014/40/ЄС). Проте через довгі дискусії, який саме законопроект приймати – той, що базується на новій директиві чи той, що базується на старій – процес адаптації в цій сфері практично зупинений.

 Що стосується виконання Угоди у сфері соціальної політики, то робота з адаптації законодавства України до норм ЄС, які регулюють питання охорони праці працівників гірничодобувних підприємств ведеться на підготовчій стадії із порушенням строків, передбачених Угодою про асоціацію. Для її завершення необхідно прийняття двох наказів Міністерства соціальної політики України, що регулюють мінімальні вимоги щодо безпеки праці та захисту здоров′я працівників видобувних підприємств. На даний момент вони навіть не оприлюднені.

Складною залишаться ситуація у сфері охорони довкілля

Виконання зобов′язань у цьому секторі відбувається непросто, враховуючи велику кількість зобов’язань. Окрім цього, довкілля не є пріоритетом у національному порядку денному реформ, що також позначається на темпах імплементації законодавства.

Нагадаємо, що Мінекології зробило добру спробу розпочавши адаптацію національного законодавства до європейських вимог з розробки базових, системних законів, таких як "Про стратегічну екологічну оцінку" та "Про оцінку впливу на довкілля". Однак законопроекти були заветовані Президентом. Також було прийнято законодавство для адаптації норм "водної" Директиви ЄС. Робота над іншими змінами ведеться на стадії розробки проектів. Що ж стосується виконання таких зобов′язань як імплементація вимог Директив про охорону оселищ, захист птахів, контроль викидів летючих сполук, морське середовище та торгівлю викидами парникових газів, то робота над ними взагалі ще не розпочиналась.

Що заважає виконанню Угоди?

Найбільшою перешкодою для вчасної адаптації норм ЄС в Україні є затягування парламентом розгляду та прийняття відповідних законопроектів, повільна і забюрократизована процедура погодження проектів нормативно-правових актів на рівні Кабінету Міністрів, а також недостатня кадрова спроможність державних органів розробляти якісні проекти таких актів.

Тож для ефективної імплементації Угоди про асоціацію та адаптації національного законодавства до законодавства ЄС рекомендується розробити та запровадити механізм пришвидшеного проходження нормативно-правових актів, спрямованих на виконання Угоди.

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 вгору