Колонки Тетяна Пархоменко

Д. філос. наук, професор, викривачка плагіаторів,активістка ініціативи "Дисергейт"
  4400

Ціна плагіату або де взяти гроші на зарплати освітянам

На тлі шоку від знайомства з е-деклараціями українських можновладців відійшли на другий план інші події останніх двох тижнів. Серед них дві, які відбулися майже одночасно: прийняття 20 жовтня Верховною Радою у першому читанні проекту державного Бюджету на 2017 рік та виступ 1 листопада профспілки освітян, коли до Кабінету міністрів і Верховної Ради України прийшло кілька тисяч педагогів з вимогою підняти заробітну плату.

Зарплати вчителів, встановлені на рівні 8 – 12 тарифних розрядів (наказ МОН № 557 від 26.09.2005 р. "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" Додаток 6.), є ганебно мізерними. З 1 травня 2016 р., згідно із Постановою КМУ №288 від 6 квітня 2016 р.,  посадовий оклад 8 розряду становить 1943 грн., а найвищого 12 розряду - 2 251 грн.

Тому обіцянку підвищити зарплати вчителям на 33% можна лише вітати. Втім, за рахунок чого ця обіцянка буде виконуватись? За рахунок просування тарифною сіткою? Чи за рахунок "економії" від закриття (в рамках "оптимізації", за висловом міністра МОН Лілії Гриневич в інтерв’ю УП 4.08.2016) 1800 сільських шкіл? Або, можливо, за рахунок звільнених у рамках тієї ж "оптимізації" 3 800 вчителів, економія від скорочення яких, навіть якщо усі ці ставки порахувати за 12-м розрядом, становитиме лише 102 645 600 грн.?

На тлі цієї "оптимізації" вражає своїм цинізмом позиція, яку обрало теперішнє керівництво МОН щодо високопоставлених плагіаторів від науки, котрі фінансуються з того ж галузевого бюджету, що й освітяни.

Згідно з даними МОН, які розмістив у своєму блозі Роман Радейко, з 1993 по першу половину 2016 р. в Україні було захищено 17 659 докторських і 153 650 кандидатських дисертацій.

Доплата за докторський ступінь згідно чинного наказу МОН №557 від 26. 09. 2005 (підпункт 3г пункту 4) становить 25 % посадового окладу, розмір якого визначається у Додатку 2 "Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці": "Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації" і знаходиться в діапазоні від 20 до 24 розряду.

Посадовий оклад 20 розряду згідно із затвердженою Постановою КМУ №288 від 6 квітня 2016 р. становить 4313 грн. То ж 25% від 4313 грн. - це 1078 грн. на місяць або 12936 грн. на рік.

Доплата за кандидатський ступінь згідно того ж наказу МОН №557 становить 15 % посадового окладу, який, у свою чергу, визначається вже згадуваною "Схемою…" в діапазоні 19-24 розрядів.

Посадовий оклад 19 розряду згідно з Постановою КМУ №288 становить 4053 грн. 15% від 4053 грн. – це 608 грн. на місяць або 7296 грн. на рік.

Себто вже у цьому році з державного бюджету на доплату за наукові ступені мало бути виділено 1 349 467 224 грн. (228 436 824 грн. за ступінь доктора наук, за ступінь кандидата 1 121 030 400 грн.).

З 2017 р. ця сума має збільшиться, бо додадуться ті, хто захистився у другому півріччі 2016 р., що, при збереженні тенденції першого півріччя, може додати близько трьох з половиною сотень докторів і близько півтори тисячі кандидатів наук. Витрати держбюджету на доплату за наукові ступені зростуть до півтора мільярди грн. на рік. (Доплату за науковий ступінь крім працівників сфери освіти і науки отримують також судді, прокурори і чиновники. Її розмір розраховується від їх посадового окладу).

Який відсоток з них становлять ті, хто захистив дисертації з плагіатом, тобто крадіжкою інтелектуальної власності? За приблизними підрахунками, залежно від галузі знань, плагіат містять від 5 до 80% дисертацій. Найменший відсоток дають дисертаціям з фізики, математики і хімії, найбільший – з соціально-гуманітарних наук. Зважаючи, на те, що з останніх захищається до 2/3 усіх дисертацій (див. дані МОН, розміщені у блозі Радейка), можемо припустити, що загальний відсоток дисертацій з плагіатом становить близько 30%: 5297 докторських  і 46095 кандидатських.

 Це - без дисертацій з відвертою маячнею та фальсифікаціями (приміром, людина вигадує фальшиві дані псевдоопитувань, бере сфальсифіковані "довідки про впровадження" або "описує" археологічні чи мистецькі артефакти, яких вона в очі не бачила), врахування яких дає далеко за 50% в окремих наукових галузях.

У такому разі лише цьогорічні доплати за наукові ступені плагіаторам  можуть дорівнювати 404 831 112 грн. (68 521 992 грн. за докторські і 336 309 120 грн. за кандидатські).

За доплатами за наукові ступені слідують ще 33 % доплати за звання професора, розмір якої дорівнює 1977 грн. на місяць або 23724 грн. на рік, та 25 % доплати за звання доцента, розмір якої - 1013 грн. на місяць або 12159 грн. на рік.

Згідно з даними МОН, оприлюдненими Радейком, з 2001 р. (дані за попереднє десятиріччя МОН не навів) по першу половину 2016 р. в Україні було присвоєне звання професора 11486  особам і звання доцента 47621 особам.

Можна вирахувати приблизну кількість професорів і докторів, які отримали ці звання з 1993 по 2000 рр., екстраполювавши пропорцію між присудженням ступенів і присвоєнням вчених звань з 2001 по 2016 р. (близько 80% присвоєння звань професорів від кількості присуджених ступенів докторів наук і близько 52% присвоєння звань доцентів від кількості присуджених ступенів кандидатів наук). У такому разі за 1993-2000 було присвоєно близько 3500 звань професора і 12 000 доцента, а за увесь період з 1993 по 2016 рр. звання професора отримало близько 15 000, а доцента - до 60 000 осіб.

30% становитимуть близько 4500 і 18000 осіб відповідно.

Це дозволяє вирахувати приблизний розмір цьогорічних сукупних доплат 30% за звання професора:  106 758 000 грн. і доцента: 218 862 000 грн. Що разом становитиме 325 620 000 грн., а з доплатами за науковий ступінь 730 451 112 грн.

Тобто лише за наукові ступені і вчені звання, отримані на основі цих наукових ступенів, держава Україна, за самими скромними підрахунками, доплачує плагіаторам  близько мільярда грн. щороку.

І це – без врахування посадових окладів навіть найнижчих розрядів, доступних для кандидатів (19 розряд) і докторів (20 розряд) наук!

Із врахуванням же тарифних окладів на посадах, які плагіатори не мали б права посісти, якби не захистили у вигляді дисертацій вкрадені тексти чи ідеї, ця сума збільшується в рази. Виходячи з того, що  посадовий оклад 20 розряду  складає 4313 грн. на місяць або 51 756 грн. на рік, 5297 докторів отримують лише посадового окладу 274 151 532 грн. на рік, а додавши основні доплати - 68 521 992 грн. за ступінь доктора наук і 106 758 000 грн. (із розрахунку 4500 осіб) за звання професора - отримуємо 449 431 524 грн.

Посадовий оклад 19 розряду становить 4053 грн. або 48 636 грн. на рік. 46095 кандидатів наук лише посадового окладу отримують 2 241 876 420 грн. на рік, що разом із доплатами за науковий ступінь 336 309 120 грн. і 218 862 000 грн. за вчене звання доцента (з розрахунку 18 тис.осіб) становить 2 797 047 540 грн. на рік.

Отже, лише цього року плагіатори від науки коштували державному бюджету України понад 3 мільярди грн. (3 246 479 064 грн.).

Це майже на півмільярда більше, аніж виділяється у 2017 році усій Національній академії наук України (2 млрд. 943 млн. грн.) і майже увесь бюджет-2017 Міністерства культури (3 млрд. 334 млн. грн.).

І це без урахування 50-відсоткових надбавок за статус національного закладу освіти та інших, зокрема, за звання академіка і доплати на довічне утримання останнього. Це також без врахування бонусів від кар’єрного зростання, яке відкривається лише за наявності наукового ступеню, що дозволяє піднятись до посад проректора, ректора, голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, тобто до 24-25 тарифних розрядів, які не тільки збільшують посадовий оклад, але й усі надбавки, що вираховуються, виходячи з його розміру.

Внаслідок цього сума, в яку обходяться народу України плагіатори від науки, може сягати 4 (чотирьох) мільярдів грн. на рік!

А тепер порівняємо ці 4 000 000 000 грн. із деякими статтями витрат МОН, схваленого у першому читанні проекту Держбюджету-2017.

Міністерству освіти і науки в 2017 році держава виділяє понад 28,5 мільярдів бюджетних гривень. Ще 41,9 мільярд грн. пройде через МОН як освітня субвенція місцевим бюджетам.

Виходячи з цього, 4 млрд.грн. це:

 – майже десята частка освітньої субвенції школам (41,9 млрд.грн.);

– сьома частина бюджету МОН (28,5 млрд.грн.), яка:

– дорівнює сумі (4 млрд.), що виділяється на підготовку кадрів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;

 – складає майже чверть суми (17 млрд.), що виділяється на підготовку кадрів вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівні акредитації (в яких в основному і захищаються та працевлаштовуються ті самі плагіатори);

 – удвічі більше суми, виділеної для виплати студентам академічних стипендій (2 млрд.грн.) (пам’ятаєте про ідею позбавлення стипендій задля економії бюджетних коштів?);

-  удвічі більше суми, виділеної для виплати соціальних стипендій студентам ВНЗ (1 млрд. 950 млн.грн.).

Тобто плагіаторам держава платить стільки, скільки складають академічні і соціальні стипендії разом та ще й з виділеними на пільговий проїзд студентам 18 млн. грн. на додачу.

Може варто переглянути політику перерозподілу бюджетних коштів на користь недоброчесних колег? Притягнення їх до відповідальності дозволить вивільнити ресурси для оголошеного реформування освіти і науки.

 
 
 вгору