Колонки Тевкун Тетяна

експертка Реанімаційного Пакету Реформ та Інституту суспільно-економічних досліджень
  491

День довкілля в парламенті: чи проголосують депутати за європейські екологічні стандарти

Мабуть, чимало українців пам’ятають день підписання Україною Угоди з ЄС. Київ навіть звернувся до Європейського Союзу щодо пропозиції тимчасово застосовувати Угоду. Й отримав на це згоду: про тимчасове застосування з 1 листопада 2014 року. Це, в свою чергу означало, що фактично Україна повинна виконати низку зобов’язань. Серед них є окремий розділ у сфері охорони довкілля.

Що ж значить для українців угода з ЄС? Чи це бажання просто відчути себе у Європі, отримати безвізовий режим? Чи це все ж таки можливість використати досвід і впровадити практику ЄС для того щоб "привести Європу в Україну"? Якщо ж ми все ж таки хочемо другого, то за орієнтир у нас має бути якісне та своєчасне виконання Угоди.

1 листопада 2016 року буде 2 роки, наданих нам для впровадження Директив ЄС і Україна мала б показати перші результати. Залишився місяць а роботи ще дуже багато.

4 жовтня у Верховній Раді відбудеться День довкілля: на голосування винесуть три проекти законів, спрямовані на впровадження Директив ЄС. Це: проекти законів України "Про оцінку впливу на довкілля" (2009 а-д), "Про стратегічну екологічну оцінку" (3259) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом" (3603). Ці документи вже проголосовані в першому читанні та підготовлені до другого. То про що ж законопроекти?

Про що мова

Як відомо, гарний менеджер не лише успішно вирішує проблеми, які виникають, а й вживає заходів, щоб такі проблеми не виникали у подальшому, запобігає їм. Законопроекти про оцінку впливу на довкілля та про стратегічну екологічну оцінку направлені значною мірою саме на це: запобігання перед реалізацією певних видів діяльності і запобігання перед плануванням певної політики чи програми.

Сьогодні в Україні працює стара система моніторингу оцінки екологічних ризиків. Хоча, якщо бути точним, то і стара схема не працює. Екологічна експертиза як інструмент нагляду за довкіллям 2011-го року фактично ліквідована. Формально вона існує, однак до законодавства, яке її регулює, вже внесені стільки змін, що практично нівельовано її застосування. Як наслідок, посилюється фінансовий та адміністративний тиск на інвесторів, поверхнево оцінюються особливості навколишнього середовища.

  1. Тому пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України "Про екологічну експертизу" та запровадити новий європейський інститут оцінки впливу на довкілля (законопроект №2009 а-д), який забезпечуватиме ефективну і прозору процедуру оцінки екологічних ризиків перед реалізацією певних видів діяльності, наприклад будівництво ТЕС. Цим законопроектом визначено види діяльності, щодо яких вимагатиметься здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, та встановлено градацію для суб’єктів господарювання (малі підприємства, до слова, не потребуватимуть проходження цієї процедури). Також проект містить положення щодо процедури проведення такої оцінки, тобто всі правила її проведення.
  2. Стратегічна екологічна оцінка (законопроект №3259) спрямована на узгодження екологічної складової в державних та місцевих програмах з іншими факторами. Наприклад, програма розвитку регіону чи енергетична стратегія мають бути оцінені з точки зору їхнього впливу на довкілля. Щоб у державному та місцевому планування не було "хто в ліс, а хто по дрова". При цьому місцева громада чи всеукраїнська громадськість (залежно від рівня документу, що обговорюється) зможе ознайомитись з його проектом та висловити свою думку щодо них. Тільки після цього відповідальний орган прийматиме всебічне і зважене рішення.

еоклогія

екологія

Важливим є те, що ці законопроекти містять норми щодо можливості (навіть обов’язковості) конструктивного діалогу влади, бізнесу та громади – проведення громадських слухань, або ж отримання та розгляд пропозицій, направлених письмово. Звичайно, це не означає, що кожна пропозиція буде врахована (нерідко буває так ,що вони самі по собі є протилежними) та це надає можливість висловитися всім учасникам процесу та прийняти зважене рішення.

Нарешті, законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом (№3603) створить правове підґрунтя для реформи у сфері управління водними ресурсами. Для того, щоб водні ресурси управлялись не за адміністративним поділом, а за більш ефективним і доцільним - за басейнами річок з використанням екосистемного підходу на основі планів управління річковими басейнами, а також запровадження європейської моделі оцінки та управління ризиками затоплення на основі багаторічних планів.

Отже, доцільно управляти басейном річки в цілому, щоб ефективно регулювати дозволи, забір води, способи очистки та ін. В Україні таких басейнів налічується 9: Вісли (Західного Бугу та Сану), Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Дону, річок Причорномор’я, річок Приазов’я та річок Криму, управління якими на сьогодні здійснюється відповідно до адміністративно-територіального принципу. Наразі існує поширена ситуація, коли відповідальні органи однієї області дають дозволи на скиди, а вся брудна вода потрапляє мешканцям сусідньої області, органи якої не можуть врегулювати дане питання і справитись з рівнем забруднення.

Також проектом пропонується запровадити якісно новий підхід до державного моніторингу вод, що здійснюватиметься за цілим рядом прогресивних показників. Пропонується створити систему управління ризиками затоплення (це - запобігання, захист, підготовка, прогнозування і система раннього попередження затоплень, а не ліквідація їхніх наслідків).

Ухвалення цих проектів надасть поштовх до початку європейських реформ у сфері охорони довкілля. Зрозуміло, що можуть бути виявлені недоліки під час їхнього впровадження (директиви Європейського Союзу час від часу переглядаються та удосконалюються), проте основні положення систем мають бути запущені!

 
 
 вгору