Колонки Юлія Усенко

Експерт групи Реформування енергетичного сектору Реанімаційного Пакету Реформ, голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку
  1100

Новий ринок електричної енергії: лібералізація чи маніпуляція?

Нещодавно Верховна Рада проголосувала пакет реформаторських законопроектів в енергетиці, в тому числі, і про ринок електричної енергії в першому читанні. Тож між собою експерти та й самі депутати називають цей день «Енергетичним» і радіють, що, нарешті, цій важливій для економіки галузі приділено стільки уваги. Однак, те, наскільки варто радіти, залишається під знаком питання.

В межах євроінтеграції новий ринок електроенергії повинен відповідати вимогам європейських директив та регламентів, або так званих енергопакетів. В цілому маємо отримати конкурентний ринок зі зрозумілими та прозорими правилами роботи для всіх учасників, де в центрі уваги є інтереси споживачів. Йдеться не лише про справедливу ціну та якість наданих послуг, а й про необхідність створення всіх умов для вибору енергопостачальника та захисту прав споживачів. Останнє має забезпечувати незалежний регуляторний орган, функції якого зараз в Україні покладені на НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Законопроект про Регулятора (р. н. 2966-д), відпрацьований майже по кожному положенню з експертами та представниками Енергетичного Співтовариства, за який проголосувала Рада в Енергетичний день, мав би зняти всі сумніви щодо послідовності та прозорості впровадження нового ринку електроенергії. Разом з тим, досягнутий в Раді так званий “компроміс” щодо поступової ротації діючого складу НКРЕКП, коли повне його оновлення досягається через 18 місяців, став розчаруванням не тільки для багатьох експертів і громадських активістів, а й для народних обранців, що не просто декларують, а й дотримуються європейських цінностей на шляху реформ. Адже незадовго до дня голосування в профільному комітеті ПЕК було підтримано правку щодо повної одночасної ротації складу Комісії, а пізніше – успішно скасовано. Тож тема недовіри до рішень Регулятора, що приймаються її членами, призначеними на свої посади за старими принципами, не втрачає актуальності. І подальша діяльність НКРЕКП на найближчі щонайменше півтора року залишатиметься під пильною увагою громадськості.

Водночас, закон прогресивно змінює порядок призначення складу Регулятора. Як є зараз: Президент одноосібно вирішує, кого призначати в НКРКП. Як буде: Номінаційна комісія проводить відкритий та прозорий конкурс, відбирає двох кандидатів на кожну позицію, а вже з них Президент вибирає, кого призначити.

Тим часом законопроект про ринок електричної енергії (р.н. 4493) готується до другого читання. Вже наступного після "енергетичного" дня в Раді відбувся круглий стіл, присвячений цій темі. Депутатський корпус підкреслює ряд питань, що потребують окремої уваги та доопрацювання, серед яких: інвестиції в оновлення енергетичної інфраструктури, підключення до електромереж, механізми субсидування та перехідний період до повного впровадження нового ринку, підтримка "зеленої" генерації та ТЕЦ.

Кожне із зазначених питань є складним та несе певні ризики викривлення суті та маніпуляцій положеннями закону на користь окремим учасникам ринку, а не споживачам. Основний ризик і полягає в недотриманні балансу інтересів всіх учасників. Адже в кінцевому вигляді за кожне рішення на ринку доводиться платити споживачу через тарифи на електричну енергію та компослуги. Для прикладу можна навести рішення НКРЕКП щодо врахування у ОРЦ на електроенергію ціни на вугілля за так званою формулою "Роттердам+" (в народі – "чайові" для олігарха), яке й досі залишається спірним.

На додачу, не завжди рішення, запозичене від кращих практик інших країн, може бути ефективним для українського споживача та економіки держави в цілому. Найбільш уразливим може стати перехідний для ринку період.

Стимулююче тарифоутворення, або RAB-регулювання, яке деякі учасники круглого столу в Раді називали "чудом", по суті допомагає залучити інвестиції енергокомпаніям в будівництво та реконструкцію своїх мереж та є важливим кроком в рамках лібералізації ринку електричної енергії. Енергокомпанії при цьому отримують необхідне фінансування для оновлення своїх мереж та зменшене втручання Регулятора в свою діяльність. Споживачі мають змогу отримати покращену якість послуг в майбутньому. Проте це “покращення” фінансово цілком лягає на плечі українського споживача. Тоді як близько 9 мільйонів домогосподарств вже потребують субсидій та, відповідно, пошуку державою додаткових джерел для їх захисту. Тут важливою є зваженість підходів до прийняття рішень: щодо проведення переоцінки активів, встановлення норми прибутку та інших заходів, пов’язаних зі стимулюючим регулюванням.

Приєднання споживачів до мереж узагальнено викладено окремим положенням проекту закону про ринок електричної енергії. Згідно з європейською практикою, всі відповідні процедурні питання враховуються в окремих Кодексах мереж. Крім того, НКРЕКП раніше було розроблено та оприлюднено концепцію щодо нових підходів приєднання, яка пропонує певне спрощення процедур та єдиний підхід для всіх споживачів, що приєднуються. Важливим є те, скільки коштуватимуть такі спрощення споживачу. І це питання варто взяти громадськості на контроль.

Сприяти розвитку відновлюваної енергетики в новій моделі ринку вимагає не тільки третій енергопакет. Слід нагадати, що Верховна Рада цього літа ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, яка потенційно накладає на Україну нові зобов'язання із скорочення викидів парникових газів. Це можливо, в тому числі, за рахунок використання відновлюваної енергетики.

Чинне законодавство стимулює розвиток відновлюваної енергетики через "зелений" тариф, який гарантується відповідним виробникам електроенергії державою до 2030 року через Закон України “Про електроенергетику”, а отже, має діяти і в рамках нового енергоринку. В проекті закону про новий ринок залишаються на рівні дискусії між учасниками ринку та законотворцями питання, пов’язані з оплатою "зеленого" тарифу, а також щодо плати за небаланси за відхилення фактичних обсягів відпуску електроенергії в мережу від прогнозних.

Всі ці питання є частиною складного механізму нового ринку електроенергії. Основне ж полягає в кінцевій меті та наслідках запровадження нових принципів ринку для споживача та країни. Адже для енергокомпаній цілком природно, що це є бізнес із зрозумілими цілями. А споживачеві лишається сподіватись, що в кінцевій редакції закону будуть враховані всі його інтереси та захищені права і свободи.   

 
 
 вгору