Колонки Ірина Мокрицька

Журналіст Реанімаційного Пакету Реформ
  364

Більшість корупційних схем "зашиті" в законах, - Оксана Величко

Антикорупційна реформа – одна з найбільш затребуваних, на думку українців. Крім цього, на цю тему на всіх рівнях влади звикли спекулювати, а сама боротьба з корупцією часто нагадує боротьбу Дон Кіхота з вітряками. Незважаючи на це, громадськість надалі продовжує тиснути і не стомлюється шукати нових ефективних шляхів подолання корупційних схем, уже вкорінених в українському суспільстві. Про нові форми співпраці у сфері антикорупційної реформи знає експерт Реанімаційного Пакету Реформ, Оксана Величко.

Хто виступив ініціатором антикорупційного проекту співпраці уряду та громадськості?

Замовник цього проекту – Секретаріат Кабінету Міністрів, зокрема Олександр Саєнко, міністр Кабінету міністрів. Він звернувся до громадськості, до Реанімаційного Пакету Реформ з відповідною пропозицією. Спочатку він анонсував бажання Кабміну ширше залучати громадськість до того, що відбувається в Міністерствах. Згодом – більш конкретизував мету: залучити громадськість до боротьби з корупцією. Намір самого Кабміну бути більш відкритим до зауважень й пропозицій громадськості та експертного середовища співпав у часі з пропозицією Американського посольства та агентства USAID. Останні мали на меті запровадити антикорупційний проект до 9 грудня (день боротьби з корупцією), тобто провести короткотривалі антикорупційні заходу та відзначити їх впровадження. Зокрема провести антикорупційний фестиваль: пісні, фільми, дискусії із залученням громадськості.

Але очевидно хотілось реальних дій, як з боку міністерств, так і з боку громадськості?

Так, тому ми попрацювали над ідеями та вдосконалили проект. Від просвітницького і короткострокового підходу до заходів до більш серйозного підходу, який спирається на аналіз проблем що породжують корупцію у галузі та передбачає активний зворотній зв'язок міністерств та громадськості.

За логікою проекту, кожне міністерство повинно було подивитися критично на галузі, діяльність яких вони регулюють, та визначити де є усталені корупційні "схеми" і запропонувати, як вони їх будуть мінімізувати, долати. Як люди так і міністерства мають постійно критично дивитися на себе, свою діяльність. І хоч це і неприємно, але визнавати свої недоліки, свої помилки і працювати над собою та вдосконалюватися.   А якщо  вони не можуть цього зробити, як це часто буває, то галузеві експерти їм допоможуть визначити проблеми та напрацювати разом заходи з подолання корупції.

Чи вклалися міністерства в дедлайни і як йшов процес обговорення та погодження заходів?

До 10 серпня кожне міністерство повинно було напрацювати свої 5 пропозицій щодо мінімізації корупції у тих галузях діяльності, де вона є чи потенційно може бути. В результаті 10 серпня ми отримали пропозиції від міністерств , які спочатку на 90% носили формальний характер. Наприклад, пропонувалися заходи на зразок  "розмістити інформацію про антикорупційний телефон, за яким люди можуть телефонувати, щоб доповісти про корупцію" "провести навчання, чи антикорупційні інструктажі зі співробітниками", "провести заходи з ідентифікації осіб, які мають конфлікт інтересів". Після опрацювання міністерствами, галузеві експерти, яких ми залучали до проекту запропонували своє бачення того, де у міністерствах є корупційна складова та як міністерства мають її мінімізувати. Процес йшов по-різному: експерти або повністю пропонували свої заходи, або погоджувалися з тими, які запропонували представники міністерств, чи шукали спільні антикорупційні заходи, над якими готові працювати як міністерства, так і експерти. З кожним міністерством проводилися спільні наради експертів та фахівців, де була змога презентувати свою точку зору, переконати, обґрунтувати пропозицію.

В яких сферах Ви, як представник громадськості, виявили найбільше корупційних схем?

Корупції багато всюди, найчастіше вона стосується майна та землі (неправомірне відчуження, зумисне доведення до банкрутства та продаж за безцінь своїм), закупівель (попри Прозорро часто тендерні пропозиції прописуються під конкретного постачальника), усюди, де міністерства чи їхні органи мають контрольно-наглядові повноваження (перевіряти, штрафувати), дозвільні повноваження (давати чи не давати дозволи, ліцензії). Дуже багато корупційних схем у державних підприємствах. Вона усюди, де немає прозорого обліку, звітності, громадського контролю. Взагалі, ми маємо таку ідею, подарувати міністрам до 9 грудня книжечку, про типові корупційні схеми у міністерствах та галузях, які вони регулюють. Багато корупційних схем "зашиті" у законах, а тому потребують відповідних законодавчих змін. Такі зміни швидкими не бувають, враховуючи те, як довго ВРУ може опрацьовувати законопроекти, блокувати важливі речі, що зачіпають чиїсь інтереси. Кабмін готовий оперативніше реагувати та вносити зміни в урядові рішення, але, на жаль, не все можна вирішити таким шляхом.

Як відбувалася і відбувається співпраця? Чи не вставляють палки в колеса?

Як сказав мій знайомий, якщо ніхто не заперечує проти того, що ви пропонуєте у подоланні корупції, то це не подолання корупції. Звісно, спротив є і він сильний, там де зачіпаються інтереси. Однак нас, як експертне середовище, надихає підтримка з боку Секретаріату Кабміну. Багато хто з представників влади говорить зараз про боротьбу з корупцією, оскільки це є одним з ключових запитів суспільства. Однак часто далі від лозунгів справа не йде. Поки що, на етапі формулювання напрямків для подальшої роботи наша співпраця з міністерствами досить плідна. Часто представники міністерств противляться змінам не тому, що вони корупціонери, а через те, що нікому ці зміни впроваджувати. Наприклад, у МОЗі укомплектовано тільки 30% персоналу, - міністерство відкрите до змін, але кабінети порожні, люди не хочуть працювати за невеликі зарплати державних службовців та нести колосальну відповідальність.

Які заходи, до прикладу, вже встигли погодити на рівні експертів та громадськості або перебувають на етапі обговорення?

Кілька місяців проводилися обговорення між міністерствами та експертами. Визначено близько ста заходів. Скажу про проблемні, які потребують політичної волі.

  1. Державна аудиторська служба, захід щодо оприлюднення аудиторських звітів, ревізій, що дозволить громадськості самим моніторити діяльність державних підприємств. Зараз такі аудити оприлюднюються тільки частково.
  2. Передача баз даних ДФС до Мінфіну, що мінімізує ризики втручання у систему.
  3. Мінрегіонбуд, єдність та публічність дозвільних процедур та усієї інформації у будівництві, перетворення містобудівного кадастру на єдине публічне джерело її отримання, розмежування контрольно-наглядових ф-цій, розвиток та розширення повноважень саморегулівних організацій; введення повної персональної відповідальності за результати контрольної, наглядової та іншої професійної діяльності і т.д.. Ми дуже конструктивно спілкуємося з заступником міністра В’ячеславом Негодою (він відкрито налаштований і визнає проблеми) і домовилися, що будемо спільно просувати зміни в галузі будівництва.

Велику корупційну складову зараз має у собі видача дозволів, щодо культурних пам’яток. Експерти пропонують досить радикальні зміни у цій царині і щоб їх впровадити, потрібне чітке бачення реформи  і бажання її здійснити. Однак усі ці зміни буде дуже непросто реалізувати без постійної підтримки на найвищих щаблях влади.

  1. Мінсоцполітики. Мінімізація корупційних ризиків при розробці та запуску Єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення, що включатиме централізовані взаємо пов’язані між собою бази даних (реєстри) усіх категорій отримувачів соціальної допомоги від держави у вигляді пільг, виплат, соціальних послуг тощо, та реєстри надавачів соціальної допомоги. Такий реєстр дуже потрібний, як і контроль за тим, як витрачатимуть на нього другий вже кредит Світового банку (перший "освоїли" без результату і відповідальності когось за його відсутність).
  2. Важливими заходами у Мінінфраструктури є заходи щодо Укравтодору та призначення авіаперевізників на повітряні лінії. Міністерства готові працювати з експертами у цій галузі. Експерти є, але Коломойському це все може не сподобатися.

Багато антикорупційних речей не можна вирішити без радикальної галузевої реформи. Наприклад, у закладах охорони здоров’я популярною є корупційна схема, коли ліки надходять від держави до лікарні, але до пацієнтів вони не доходять. Але подекуди ці ж ліки продаються в сусідній аптеці!  Вирішити зараз цю проблему складно, тому що має бути запроваджена реформа, коли "гроші будуть йти за пацієнтом", лікарні матимуть реєстри отримувачів своїх послуг, відповідне програмне забезпечення і т.д.. Придумувати якусь напівміру, що забере час і не дасть результату не хочеться. Спочатку експерти пропонували, аби лікарня публікувала залишок ліків, однак зараз цей залишок один, через півгодини він уже інший і навряд чи це вирішить проблему. Одразу важко навести порядок там, де десятки років створювалися спеціалізовані системи розкрадання усього, що тільки можна.

На жаль, найпотрібніший захід ми не можемо запропонувати, оскільки не маємо механізму його реалізації та потрібного ресурсу. Для мене та для багатьох експертів таким заходом є радикальне збільшення зарплат державних службовців. Усіх, а не тільки високопосадовців. Вважаю, вони повинні отримувати від 10 тисяч гривень і вище, залежно від рівня менеджменту. Для корупціонера це підвищення нічого не дасть, - він крав і крастиме. Але інші люди, які не планують красти не прийдуть працювати на 3 – 5 тисяч грн. А якщо ми хочемо, щоб в нас працювали кращі люди і при цьому не крали, ми повинні забезпечити їм достойні рівень оплати праці. Тоді можна сподіватися, що люди будуть вибудовувати політику в інтересах країни і суспільства, а не в інтересах побудови чергових корупційних схем з якими ми будемо безкінечно боротися.

На якому етапі проект реалізується на даний момент?

Кожне міністерство погодило з експертами свої напрямки для подальшої спільної роботи та визначило 5 антикорупційних заходів. Попередньо 28 вересня на засіданні Кабміну відбудеться презентація, де кожен міністр буде брати особисту відповідальність за їх реалізацію. Ми з боку громадянського суспільства обіцяємо експертну, за можливості ресурсну допомогу міністерствам.

Чому у антикорупційній практиці потрібен оцей посередник - громадськість?

Законодавча, виконавча, судова гілки влади мають спільно працювати для впровадження реформ і для боротьби з корупцією. Громадськість нейтрально сприймається усіма. Ми не належимо до партій, і не змушені через це бути популістами. Ми вболіваємо за те, щоб відбувалися позитивні зміни в інтересах суспільства.

Які плани у проекту на найближчі декілька місяців?

Коли ми ухвалимо напрямки антикорупційної діяльності відповідним Розпорядженням Кабміну, одразу розпочнемо їх обговорення зі стейкхолдерами, уточнення проблематики, напрацювання плану дій спільно з міністерствами. Кожен захід буде розписано як проект, залучено кращих фахівців міністерств та експертів для його впровадження. На 9 грудня- День боротьби з корупцією плануємо зробити перший звіт про виконання: візуалізація того, як міністерства справилися зі своїми завданнями. Передбачається, що в цього проекту буде своя окрема команда, будуть комунікаційні та проектні менеджери, які триматимуть напрямок в площині зору громадськості і сприятимуть просуванню до результату. Поки що проект впроваджується на громадських засадах представниками Реанімаційного Пакету Реформ, багатьма галузевими експертами за підтримки Секретаріату Кабміну.

Проблема українців у тому, що в нас дуже багато гарних починань, концепцій, стратегій, але вони здебільшого не доводяться до кінця. Найголовніше, про що ми мріємо, щоб ці заходи були впроваджені правильно і люди відчули їх ефект. Тому тут багато чого буд залежати від вірності Кабміну заданому курсу і наполегливості залучених експертів, яких ми запрошуємо зараз приєднуватися для спільної роботи за кожним обраним напрямком, про що просимо писати на пошту cabminanticor@gmail.com

 
 
 вгору