Колонки Андрій Скіпальський

Експерт Реанімаційного Пакету Реформ, керівник ГО Центр громадянського представництва «Життя»
  354

Розвіювання тютюнових міфів

Уряд подав до ВРУ Проект Державного бюджету на 2017 рік. Зрозуміло, що до цього документу буде безліч поправок про збільшення витрат. І з забезпеченням надходжень для цих витрат має розбиратися Мінфін. І тому міністерство пропонує збільшити ставки акцизів, зокрема і на тютюнові вироби у 2017 році на 30%. Така пропозиція збігається з позицією експертів Світового банку та громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ.

Досвід цього року дає для такої пропозиції всі підстави. За даними Держказначейства, за січень-липень 2016 року до Держбюджету надійшло 18,8 млрд грн від тютюнових акцизів, що на 6,8 млрд грн більше аналогічного періоду 2015 року.

Таке зростання було зумовлено наполегливістю Міністерства фінансів, яке у грудні 2015 року відстояло позицію щодо підвищення акцизів на тютюн на 40%, розуміючи, що це є ефективним джерелом отримання додаткових надходжень, а також приводить до зменшення споживання та поширеності куріння.

Важливо пам’ятати, що голова податкового комітету ВРУ Ніна Южаніна боролася за  удвічі меншу ставку - 20%. І якби прийняли її пропозиції, Держбюджет недоотримав би половину суми додаткових надходжень, які до кінця року складуть не менше 10 млрд. гривень. Тобто ціна такого тютюнового лобі – 5 млрд грн.

Відповідно, вже почалася кампанія з дискредитації пропозицій Мінфіну тютюновими корпораціями. Нещодавно проти підвищення акцизів на тютюн виступив фінансовий  експерт Ерік Найман, заяви якого широко розійшлися у ЗМІ.

Спробуємо розвіяти міфи, які транслюють лобісти.

 Міф 1. Частка внутрішнього тіньового ринку сигарет в Україні зросте в десятки разів, а головним джерелом контрабанди стане ворожа Росія, бо там "низькі акцизи"

 Спростування. По-перше, навіть тютюнова індустрія визнає, що тіньовий ринок тютюну України сьогодні на рівні 1,7% , а не 3%. Тому страшилка, що в Україні контрабанда виросте у 17 разів (з 3% до 50%) – далека від реальності. До речі, лобісти згадують про "закриття тіньових фабрик", але на сайті ДФС жодної інформації про це немає.

По-друге, ставка мінімального акцизу в Росії в 2017 році буде 1930 рублів (27 євро) на 1000 сигарет. Це буде на 40% вище українського акцизу, навіть за умови, якщо акциз в Україні у 2017 році підвищать на 30%, як це планує Мінфін. Вже більше 20 років тютюнові корпорації лякають уряд України тим, що різке зростання акцизу призведе до величезного збільшення тіньового ринку і втрати бюджетних надходжень, але кожного разу, коли акцизи зростали, надходження різко зростали, а тіньовий ринок – практично не збільшувався.

 Міф 2. У ставках акцизів потрібно орієнтуватись на Євразійський економічний союз

 Спростування. Ідея відмовитися від зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС в частині гармонізації ставок акцизів на тютюн та взяти за взірець акцизну політику Євразійського Союзу досить оригінальна.

Але акцизна політика ЄАЕС дещо про інше. У жовтні 2015 року в ЄАЕС був запропонований проект угоди щодо тютюнових акцизів, згідно з яким, ставка специфічного акцизу на тютюн має становити 27 євро в 2018, 30 євро в 2019 та 32 євро в 2020. В Україні, за умови підвищення ставки акцизу на тютюн на 30% щороку, в 2018 році, специфічний акциз на тютюн буде на рівні 25 євро, а в 2020 році - 32 євро. Це за умови відсутності інфляції гривні.

В якому напрямку б не рушила Україна, в найближчі три роки підвищувати акцизи треба буде однаково швидко.

 Міф 3. Податок на дешеві сигарети нижчий, ніж на дорогі, і бюджет втрачає від цього мільярди. Потрібно терміново встановити мінімальні ціни.

 Спростування. Структура оподаткування в Україні зараз така, що зі всіх сигарет ціною менше 19 грн за пачку, а це 80% всього ринку, в Держбюджет платиться ОДНАКОВИЙ акциз – 8,52 грн з пачки.

Україна не отримає значні додаткові надходження до бюджету, якщо встановить мінімальну ціну на сигарети на рівні, скажімо, 15 грн. за пачку, чого домагалися корпорації впродовж року. Адже, все одно з 80% всіх вироблених сигарет збирати незмінний однаковий акциз – 8,52 грн. Окрім незначного збільшення надходжень від ПДВ, інших позитивних зрушень у доходах не відбудеться. А корпорації зможуть отримати додаткові прибутки та перетасувати між собою ринок.

До речі, була опублікована імовірно скандальна переписка Кауфмана – Насірова щодо лобіювання корпораціями та нардепами мінімальних цін. Автентичність записів поки не доведена, але розіграна драма голосування за акцизи у грудні 2015 виглядала саме за цим сценарієм. Це показує, кому вигідні мінімальні ціни.  

Дешеві сигарети в магазинах – це результат цінових війн. Досі є сигарети за ціною 10,5 гривні за пачку, хоча сума податків (акцизів та ПДВ) на таку пачку вище, і виробники працюють у збиток. Такі "цінові війни" були влаштовані, щоб змусити уряд встановити мінімальні ціни на сигарети і таким чином гарантувати прибутки корпораціям.

Наразі, виробники вже самі зрозуміли, що вони загралися і стали різко підвищувати ціни. Наприклад, з 1 вересня ціни майже на всі марки "Філіп Морріс" зросли на 2 гривні за пачку. За даними Держстату, в квітні-серпні 2016 року ціни на тютюнові вироби зросли на 18% при рівні інфляції 3%, хоча ставка акцизу в ці місяці не зростала.

Я особисто завжди відстоював та буду відстоювати зростання ціни на сигарети у будь-який спосіб, оскільки це зменшує споживання. Але вважаю, якщо у держави є вибір, то потрібно йти найефективнішим шляхом: щоб не було дешевих сигарет, потрібно збільшувати ставки акцизів. Це задовольнить фіскальні інтереси – сприятиме отриманню додаткових надходжень, та соціальні інтереси – дозволить зменшити споживання тютюну. Наразі у нас є всі інструменти, позитивний попередній досвід, а також реальні зобов’язання в частині інтеграції з ЄС.

Довідково: Упродовж 2008 - 2016 років середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні зросла в 14 разів, завдяки чому надходження до Держбюджету зросли з 3,5 млрд грн у 2008 році до 22,2 млрд грн у 2015 році при скороченні обсягів продажу тютюну з 125 млрд штук до 73 млрд штук сигарет та зменшенні поширеності куріння в Україні з 25,6% (2006 році) до 18,4% (2015 році).

 
 
 вгору