Колонки Iгор Запертов

Експерт Реанімаційного Пакету Реформ
  350

Гривня в касу, дві - в кишеню: як змінити формулу роботи парковок

Київ – комфортна для жителів і гостей міста європейська столиця. Щоб це стало реальністю, зробити треба ще багато. Одне із завдань – реформувати сферу комунальних парковок, яка вже тривалий час викликає справедливі нарікання за низький рівень сервісу і фінансові зловживання. Останнє, зазвичай, пов'язують зі специфікою оплати паркувальних послуг, яка проявляється в погано контрольованих розрахунках з використанням готівки за участю паркувальників і водіїв.

Гривня – в касу, дві – в кишеню

Масштаби проблеми з неконтрольованим готівковим розрахунком вражають. За оцінками експертів, на кожну гривню, офіційно отриману КП "Київтранспарксервіс", припадає 2-3 гривні, фактично покладені "в кишеню" недобросовісним персоналом. Тобто, йдеться про десятки мільйонів тіньових гривень щороку.

Щоби цю проблему вирішити, необхідно реорганізувати систему зборів платежів за парковку: максимально вилучити з процесу людський чинник (власне, паркувальника), а також технічно забезпечити процес. По суті, потрібно замінити нинішню "ручну" схему збору паркувальних платежів на нову систему, яка має відповідати таким принципам: автоматизованість, фінансова прозорість і клієнтоорієнтованість (зручність для городян).

У цьому сенсі, хорошим прикладом для Києва є досвід розвинених європейських мегаполісів, які успішно поєднують нові підходи в урбаністиці з сучасними технологіями оплати. Прекрасно організовані парковки в Берліні, Римі та Лондоні, - вони демонструють чіткі стандарти європейського паркувального простору: майданчики бездоганно розмічені, термінали оплати є всюди, спеціальні WEB-сервіси спрощують пошук зручних місць для паркування і надають додаткові послуги.

З іншого боку, Київ вже має сумнівний досвід інвестування в нові технічні рішення, що нагадують про себе мережею непрацюючих паркоматів на вулицях міста. З огляду на те, що у міської влади, як і раніше, відсутні ефективні інструменти впливу на водіїв, які порушують правила паркування (законопроект 3584, який спрощує накладення адміністративних штрафів, відхилений), позиція скептиків цілком зрозуміла і має під собою підстави.

 Як бути?

По-перше, необхідно визнати, що реалізація фінансово успішних інфраструктурних проектів у Києві, крім корупційних і законодавчих моментів, пов'язана й з об'єктивними ризиками, зумовленими, в тому числі, відносно низькою дохідною частиною схожих проектів (в порівнянні з європейськими містами). Так, дохід київських комунальних парковок - десятки мільйонів гривень на рік, в європейських містах з такою ж кількістю автомобілів збори платежів за парковку  - теж десятки мільйонів, але євро! Наївно було б очікувати, що, наприклад, муніципальний проект паркувального простору Барселони, реалізований "під ключ" у Києві, окупився б так, як в цьому іспанському місті. Тому, для Києва необхідно шукати власні формули ефективних проектів, а не розраховувати на успішне застосування чужих "кейсів", які відповідають зовсім іншим фінансовим ресурсам.

 По-друге, міській владі бажано відмовитися від самостійної розробки ідеології конкретних технічних рішень і обмежитися визначенням принципових вимог до подібних проектів з позиції планів муніципального розвитку, а також існуючих технічних норм і регламентів. Безпосередня оцінка інновацій у сфері парковок повинна проводитися на підставі чітких критеріїв, що дозволяють розрахувати результати експлуатації подібних систем для конкретного мегаполісу, в тому числі, прозорість ведення фінансового обліку і рівень ергономіки рішення з точки зору місцевих мешканців. В кінцевому підсумку, найкраще, що може зробити влада, це створити умови, за яких фактичні проектні ризики будуть нести інвестиційні структури, які відповідатимуть своїми ресурсами за наявність ефективних паркувальних рішень на столичних вулицях.

 По-третє, паркувальний простір Києва якнайменше повинен бути схожий на "єдине", надлишкове і коштовне технічне рішення, монополізоване міською владою. Скоріше, цей процес повинен іти в напрямку створення самоорганізованої еко-системи, на базовому рівні представленої простими і ефективними послугами на основі комунальних парковок (область законної уваги муніципалітету), на верхньому - конкуруючими приватними сервісами, тісно інтегрованими з різними міськими додатками. Завдання розвитку міського паркувального простору в даному випадку також створять сприятливі можливості для реалізації унікальних вітчизняних проектів, навколо яких зможуть об'єднати зусилля українські високотехнологічні та інженерні компанії.

 І, нарешті, функції експлуатації парковок в найближчій перспективі повинні бути передані від комунальних служб професійним компаніям-операторам. Це необхідно, враховуючи, що інвестиції потрібні не тільки в технічні рішення для парковок, але і в бізнес-процеси, що створюють передумови для їх ефективного застосування. Завдання операторів повинні включати, в тому числі, створення і професійне управління інфраструктурою міського паркувального простору, генерацію прибутку для міста, а також надання якісного сервісу водіям автомобілів.

 "Дорожня карта" для парковок

Вже кілька місяців профільна група Реанімаційного Пакету Реформ за участю експертів і нового керівництва КП Київтранспарксервіс займається проблемами комунальних парковок, зосередившись на законодавчих, організаційних і технічних ініціативах, пов'язаних з цією сферою

Найближчим часом, наступна "дорожня карта" практичних кроків цієї групи змогла б істотно поліпшити паркувальний ландшафт Києва і створити передумови для принципового вирішення проблеми збору платежів:

  • поряд з подальшим продовженням адвокатування законопроекту 3584, слід розробити нормативну базу, яка регламентує порядок передачі денних комунальних парковок під управління незалежним операторам;
  • необхідно напрацювати збалансовані інвестиційні вимоги облаштування паркувального простору Києва, що передбачають можливість для учасників конкурсу (потенційних операторів) пропонувати і обґрунтовувати власні технічні концепції та бізнес-моделі;
  • для визначення інвестиційних вимог, які максимально відповідають реаліям Києва, може бути реалізована серія експериментальних проектів, спрямованих на реорганізацію роботи спеціально відібраних комунальних парковок за участю потенційних операторів і постачальників технічних рішень;
  • проведення на базі РПР серії семінарів за участю експертів в області паркувального бізнесу, розробників технічних рішень, представників міського влади та інвесторів, спрямованих на стимулювання інтересу відповідних професійних аудиторій до нових можливостей, пов'язаних з розвитком міської інфраструктури.

 

Зрозуміло, що працювати є над чим, але всі компетентні і зацікавлені особи повинні докласти зусиль, щоб про Київ можна було сказати: "це - комфортна для жителів і гостей міста європейська столиця".

 
 
 вгору