Колонки Олександр Ябчанка

Менеджер групи" Медична реформа" Реанімаційного Пакету Реформ
  1271

Реформаторський десант у МОЗі: революція на марші

Минулої середи відбулось довгоочікуване призначення Павла Ковтонюка, Олександра Лінчевського та Оксани Сивак заступниками в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.

Довгоочікуваним його можна назвати з декількох причин. По-перше, це безпрецедентний випадок, коли керівнику відомства дають можливість "зайти" на посаду з власною командою. Нагадаю, що саме такою була умова пані Супрун, коли вона погоджувалась очолити міністерство. По-друге, у МОЗі є гострий дефіцит кадрів, що паралізував виконання навіть поточної роботи, не кажучи вже про системні зміни в галузі. По-третє, відсутність призначення заступників впродовж місяця викликало у скептиків побоювання, що питання "зависне" десь на рівні бюрократичних процедур і підкилимних домовленостей. Проте, призначення відбулось.

Виникає два питання: що це означає і що буде далі?

У ситуації, що склалася, можна говорити про послідовну позицію уряду. Спочатку за основу програми діяльності береться концепція реформи системи фінансування охорони здоров’я. Далі на посаду заступника призначається один із авторів концепції Павло Ковтонюк, аби, власне, реалізувати положення цієї концепції. Логічним продовженням було б затвердження концепції на найближчому засіданні Кабміну.

МОЗ: про серйозність намірів новопризначеної команди свідчить той факт, що нові управлінці одразу ж окреслили терміни впровадження страхової медицини (2017 рік), а також відмінили наказ № 33, що регламентував штатні нормативи за принципом радянської системи Семашко.

"Потреба у медсестерах регульована кількістю ліжок, а у прибиральницях – типом підлоги. Саме за такими “дороговказами”, тобто нормативами, мав формуватися штат будь-якого закладу охорони здоров’я протягом останніх 16 років. У подальшому від такого штату залежало фінансування закладу. Це відірване від реальності знущання над організацією роботи. Ми знаємо цінність свободи у самостійному визначенні своїх потреб та формуванні власної команди, тому першим нашим спільним рішенням була відміна наказу №33 від 23.02.2000. Натомість керівники закладів охорони здоров'я зможуть самостійно визначати їхню структуру, яка базуватиметься на досвіді та здоровому глузді", - саме так пояснила революційний крок МОЗу Уляна Супрун на свій сторінці у Фейсбук.

"Дешеві "понти" і повне нерозуміння системи управління охороною здоров'я...Без автономізації закладів повна відміна 33 наказу - прямий шлях до повного хаосу в медзакладах", - відповів колишній очільник МОЗу, а наразі член профільного парламентського комітету Олег Мусій. Комітет ВРУ з питань охорони здоров’я: як завжди, послідовні у своєму несприйнятті кадрових змін у МОЗі.

Не буду коментувати стилістику викладу, обрану народним депутатом, але з цього приводу хочу нагадати наступне: саме Олег Мусій і Ольга Богомолець, зі слів екс-міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, блокували прийняття пакету законопроектів щодо автономізації закладів охорони здоров’я. Щодо "дешевих понтів" тут важко не пригадати законодавчу ініціативу Мусія по перейменуванню копійки в рубль. Звичайно, позиція двох членів комітету не означає, що подібної думки дотримуються "профільні" депутати.

Проте, дуже вже свіжі спогади про нещодавне протистояння МОЗу з депутатами профільного комітету, що, на мою думку, і  призвело до відсутності будь яких системних змін у медицині. Наскільки виправдані мої побоювання побачимо уже найближчим часом, коли пропоновані МОЗом законодавчі зміни розглядатимуться у сесійній залі.

 
 
 вгору