Колонки Вадим Мiський

Керівник адвокаційного напрямку Реанімаційного Пакету Реформ
  411

Новий політсезон: завдання мінімум

6 вересня народні депутати повертаються з відпустки до Верховної ради. Під куполом на них очікує гарячий законодавчий сезон. Пасивність залу, яку країна спостерігала в останні літні тижні роботи, підсилена зростаючим популізмом та помножена на труднощі пошуку компромісів, цього разу може коштувати державі значно дорожче.

Протягом найближчих місяців парламентарії своїми діями чи бездіяльністю можуть підкласти "міни" під судову реформу, законсервувати конфлікт між НАБУ і ГПУ, продовжити буксування реформи охорони здоров'я, залишити тарифний регулятор непрозорим, скасувати частину реформи державної служби, змарнувати шанс на утворення двохсот додаткових об'єднаних громад і не тільки. Аби цього не сталося, громадськість підготувала перелік десяти обов’язкових завдань, які мають бути виконані найближчим часом.

1. Cтворити правову основу для роботи антикорупційного суду. Ефективність зусиль НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залишається під загрозою доти, доки рішення у справах, що стосуються високопосадової корупції, ухвалюють старі судді з низьким рівнем суспільної довіри.

Саме тому суди випускають з-під варти підозрюваних у розкраданні державного майна в особливо великих розмірах під смішні застави, роблячи нові антикорупційні органи безплідними. Комплексна судова реформа займе кілька років. Її успішність буде залежати від низки майбутніх рішень. Ці сьогоднішні "провали" підривають хитку довіру населення до антикорупційної реформи.

Щоб запобігти відкату в боротьбі з корупцією, вкрай важливо створити спеціальні антикорупційні суди для розгляду справ про високопосадову корупцію. Судді в таких судах мають бути обрані прозоро на конкурсних засадах, за участі представників міжнародних організацій та іноземних дипломатичних установ країн з усталеною демократією.

Крім того, антикорупційні судді мають отримати додаткові гарантії безпеки, захисту життя, здоров'я та сімей, адже вони - потенційні вороги для переважної більшості політичного істеблішменту. Внести та ухвалити закон про антикорупційні суди потрібно якнайшвидше.

2. Перезавантажити ЦВК. Повноваження 12-ти з 15-ти членів Центральної виборчої комісії закінчились ще два роки тому. Але вони продовжують займати свої посади на підставі поправок до закону про ЦВК ухвалених у березні 2014 року, які запобігли перериванню президентської виборчої кампанії. Номінування кандидатів та внесення подання від Президента відкладалися аж до червня 2016-го. Деякі прізвища у ньому, зокрема Романа Греби, який відомий завдяки скандалу довкола ймовірних фальсифікацій виборів членів конкурсної комісії НАЗК, викликали величезне обурення громадськості.

Незважаючи на внесене подання, жодних рішень влітку Парламент так і не ухвалив. Тому липневі проміжні вибори до Верховної Ради вкотре провів "прострочений" склад ЦВК на чолі з Михайлом Охендовським. Оновлення складу ЦВК, сформованого за часів режиму Януковича, залишається ключовою вимогою суспільства та однією з передумов забезпечення чесних майбутніх виборів.

3. Розблокувати реформу охорони здоров’я. Довгих дев’ять місяців депутати ламали списи навколо законопроектів щодо автономізації мережі державних та комунальних закладів охорони здоров’я. У квітні вони все ж таки спромоглися прийняти за основу відповідний законопроект. З того часу реформа вже майже пів року "буксує" у комітеті. Основною вимогою громадськості до законопроекту залишається встановлення часових рамок для реформи. В разі прийняття закону без змін реформа матиме, по суті, рекомендаційний характер.

4. Зробити незалежним та підзвітним національний тарифний регулятор. Впродовж кількох місяців тарифи на енергоносії залишаються темою найпалкіших політичних дискусій. Парадокс полягає в тому, що розмови не призводять до дій. Адже парламент так і не спромігся врегулювати проблему з тарифами, зробивши прозорою та підзвітною роботу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. У передостанній пленарний день жодного голосу за законопроект про НКРЕКП не віддали "Батьківщина", Радикальна Партія, Опозиційний Блок та половина Блоку Петра Порошенка. Тому, прозора робота регулятора відклалася, а законопроект відправили на повторне друге читання, яке має відбутися вже восени.


5. Розблокувати децентралізацію. Ще на минулій сесії суспільство закликало парламент розглянути низку законопроектів, мета яких стимулювати об'єднання територіальних громад та вирішити проблеми з фінансами та першими виборами. Ухвалення пакету законопроектів, які можуть потрапити на голосування вже у перший пленарний тиждень, відкриє можливість утворити додатково двісті об'єднаних громад в 2016 році. А це, разом із 172-ма вже створеними, складе до 20% від усіх громад, передбачених реформою.

6. Прийняти закон про Вищу раду правосуддя без "підводних каменів", що зіпсують реформу. Після прийняття змін до Конституції в частині правосуддя та нового Закону "Про судоустрій і статус суддів" Рада з питань судової реформи розробила нову редакцію Закону "Про Вищу раду правосуддя".

Версія, що обговорювалася в липні, містить ряд істотних недоліків, які законсервують чинні проблеми судової системи на багато років. Зокрема, вимога до кандидата на посаду члена ВРП мати 10-річний досвід роботи суддею унеможливить прихід нових людей на вищі посади в судовій гілці влади. Крім того, законопроект поставить під загрозу прозорість ВРП, справедливість та ефективність розгляду дисциплінарних справ щодо суддів, а також дозволить суддям уникати відповідальності. В той же час документ не передбачає будь-яких механізмів реагування на скарги суддів з приводу втручання в їхню роботу. Таким чином, законопроект можна приймати лише в разі виправлення недоліків, інакше очікувана реформа фактично не відбудеться. Часу на все мало – лише два пленарні тижні вересня.

7. Надати Національному антикорупційного бюро право здійснювати прослуховування. Досі детективи нового органу, що створений на засадах конкурсу та під пильним наглядом громадськості, обмежені в проведенні операцій під прикриттям під час власних розслідувань. Вони зобов'язані послуговуватися технікою СБУ, а це збільшує ризик витоку конфіденційної інформації про хід розслідування, плани щодо обшуків та арештів підозрюваних і істотно впливає на якість та ефективність їх роботи.

Літні конфлікти між ГПУ та НАБУ показали, що владі вкрай не до вподоби незалежність антикорупційних органів. Саме тому, проводячи обшуки та допити з причини нібито незаконного прослуховування, ГПУ намагається очорнити новостворені інституції. Закон, що наддасть НАБУ право використовувати спеціальні технічні засоби для слідства. Він стане "лакмусовим папірцем" для розуміння, що насправді відбувається: перевелася чи ні готовність депутатів боротися з корупцією.

8. Встановити відповідальність за кнопкодавство. Законопроект про накладення стягнення на народного депутата за порушення вимог щодо особистого голосування, мав встановити дієві санкції, зокрема, позбавити права брати участь в парламентських засіданнях, очолювати комітети чи входити до складу офіційних парламентських делегацій, а також зупинити нарахування будь-яких виплат. За півтора року з моменту реєстрації депутати спромоглися ухвалити законопроект за основу, проте до розгляду в цілому так і "не дійшли руки". Чекаємо, щоб дійшли восени.


9. Захищати здобутки реформ. Гучні успіхи останніх місяців – набуття чинності законом Про державну службу та запуск електронного декларування опинилися під загрозою. Наприкінці минулої сесії за допомогою кнопкодавства був протягнутий у І читанні скандальний законопроект, що може скасувати частину реформи державної служби та призвести до узурпації влади президентом. Мова йде про передачу конкурсу на посади голів місцевих державних адміністрацій спеціально створеній комісії при Президентові, замість передбаченої реформою держслужби Комісії з питань вищого корпусу держслужби, до якої входять представники громадськості. Крім того, за словами Президента, законодавство щодо електронного декларування є недосконалим. Цю заяву можна сприйняти як анонсування спроб змінити його. Саме тому Верховна Рада має стати на захист ключових положень антикорупційного законодавства. Не допустити звуження об’єкту е-декларування та зменшення обсягу публічно-доступної інформації з е-декларації чи скасування відповідальності за брехню в деклараціях як такої.


10. Прийняти держбюджет, який не дасть задихнутися реформованим та новим органам. Від наявності коштів залежить успіх практично кожної реформи. Ряд новостворених інституцій: Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а також ті, що очікують на створення – Державне бюро розслідувань, Антикорупційний суд, Національна суспільна телерадіокомпанія, Державний фонд досліджень, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, - мають отримати достатній бюджет для своєї роботи.

Список завдань для Ради, очевидно, можна і  треба продовжувати, проте він містить завдання мінімум, на виконання якого вже давно очікує суспільство. Його реалізація неможлива без наполегливої праці та пошуку політичних компромісів, в тому числі з громадськістю. Готовність політиків різного партійного штибу відкинути популізм і почати робити реальні зміни – стала б найкращим показником політичної зрілості та подарунком українцям під новорічну ялиночку на завершення політичного сезону.

 
 
 вгору