Колонки Леся Шутко

Журналіст
  525

Чи з’являться в Україні викривачі злочинів?

У Верховній Раді зареєстрували законопроект №4038а «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам», який зробить боротьбу із корупцією в Україні ефективнішою. І ось, чому.

Неефективний захист

У багатьох країнах світу викриття злочинних угрупувань, які пов’язані із мафією чи корупцією у правоохоронних органах, стають можливими завдяки викривальникам. Ними є люди, які, працюючи у мафіозних структурах чи серед нечистих на руку правоохоронців, інформують про стан справ компетентні органи. Вони отримують не лише гарантії захисту, а й гідну винагороду.

В Україні ж такі випадки є винятковими. "Яскравий приклад – справа Онищенка. Зараз дуже багато її фігурантів ідуть на співпрацю зі слідством",– зазначає головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційний пакет реформ (РПР), виконавчий директор TransparencyInternational Україна Ярослав Юрчишин.

Утім, таких прикладів могло бути значно більше, якби викривачі злочинів мали достатній рівень захисту та отримували винагороду за свою діяльність.

- У нас формально існує система співпраці зі слідством, але вона недостатньо ефективна. Хоч у статті 53 закону "Про запобігання корупції" й згадується про те, що особи, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції, повідомляючи про правопорушення, називаються викривачами іперебувають під захистом держави, на практиці виходить так, що ці норми є декларативними", -- пояснює експерт Антикорупційної групи РПР, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Таким же, за його словами, є положення Кодексу законів про працю та Кодексу адміністративного судочинства України про заборону звільнення особи, яка повідомила про корупційне правопорушення. Відповідно ж до Кримінально-процесуального кодексу, особа-заявник має право лише отримувати від правоохоронних органів відповідь про подальшу долю її заяви про скоєння злочину."Можливість захисту заявників у кримінальному процесі передбачена й законом "Про державний захист учасників кримінального судочинства".Проте він, як і попередні норми, не створює надійну систему захисту викривача через відсутність завершеного статусу цієї особи", – пояснює Микола Хавронюк.

Правоохоронні органи є фактично спостерігачами за тими корупційними схемами, які діють в Україні, тому й не зацікавлені у співпраці з викривачами. Щоправда, зараз може скластися враження, що за нового Генпрокурора Юрія Луценка збільшилася кількість затримань хабарників та корупціонерів. Утім, виходячи з кількості прокурорів в Україні, яка сягає 15 тис. осіб, така активність має бути у сотні, а то й тисячі разів вищою.

 

Розвінчування міфів про стукачів

На те, щоби виправити ситуацію, й скерований законопроект №4038а. Спершу його автори з огляду на скрутну економічну ситуацію в країні планували зосередитися виключно на корупційних злочинах, доповнивши статтю 53 закону "Про запобігання корупції". Проте згодом вирішили розширити сферу діяльності викривачів. Відтак надана ними інформація може стосуватися також порушень прав людини, вчинення та підготовки кримінальних і адміністративних правопорушень, в наслідок яких може бути завдана серйозна шкода життю, здоров’югромадян.

Співавтор цього законопроекту, народний депутат Олена Сотник зазначає, що нині, коментуючи його положення, доводиться розвіювати міфи, які походять ще з радянських часів, про заохочення "стукачів" до співпраці з правоохоронними органами.

- Останні 70 –80 років, починаючи із розбудови Радянського Союзу, нам дуже часто ще з дитячих років говорили про те, що "ябидничать плохо". Протее викривачі не мають нічого спільного із "стукачами" Їхнє завдання – розірвати коло стосунків із малими чи великими корупційними схемами,– наголошує Олена Сотник. – Бо дуже часто такі люди, якщо і хочуть повідомити про це, то не знають, до кого звертатися. Тому де-факто вони виступають спостерігачами здійснення певних правопорушень, у тому числі й корупційних, а де-юре –взагалі є співучасниками злочину і не можуть із цим нічого зробити, оскільки просто бояться. Тому основною метою прийняття цього законопроекту є подолання страху. Ця законодавча ініціатива надає можливість людям, готовим зламати з середині пануючу корупційну систему, необхідні гарантії захисту і безпеки.

Примітно, що за світовими стандартами, викривачів корупційних схем ще й стимулюють грошовими винагородами. Так, приміром, в Японії за повідомлення про приховування збитків компанії "Olympus" на суму $1,5 млрд. інформатор отримав 10% від цієї суми. Подібний механізм заохочення до викриття корупційних схем українців виписаний і в законопроекті №4038а.

 

Канали розкриття інформації

Якою ж буде сама процедура донесення викривачами інформації про шкоду чи загрозу суспільним інтересам?

По-перше, із прийняттям вказаного законопроекту планується запровадити механізми, які сприяють отриманню та передачі такими особами відомостей про правопорушення задля відвернення шкоди чи покарання винних, якщо шкоду було вже завдано. Пропонується запровадити систему каналів розкриття інформації. Першим її рівнем є внутрішні канали, які мають працювати в самій структурі, зокрема й у суб’єкта владних повноважень. Йдеться про особу або підрозділ, завданням яких є збір інформації про протиправну діяльність структури. Туди і мають звертатися викривачі. У певних випадках (за відсутності таких каналів розкриття інформації чи їхньої бездіяльності) вони можуть піти далі – до регулярних каналів, тобто правоохоронних органів. Зовнішні канали розкриття інформації – це ЗМІ або громадські організації, які забезпечують громадський контроль за діяльністю влади та бізнесових структур.

По-друге, осіб, які здійснили викриття інформації, пропонується наділити відповідним захистом. "Якщо викривачі є працівниками за наймом (банкіри, податківці, правоохоронці тощо) і наражається на утиски з боку вищого керівництва та роботодавця, то законопроект передбачає надати їм захист шляхом залучення до таких правовідносин Уповноваженого ВР з прав людини,– пояснює експерт Медіа групи РПР, юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. – Він матиме право здійснювати перевірку документів з правом допуску до приміщень тієї структури, де працює викривач, та виносити обов’язкові для виконання роботодавцями приписи, щоби не виникало ситуацій, за яких особу виживають з роботи за викриття та донесення інформації про протиправні діяння. Задля цього пропонується збільшити фінансування офісу Уповноваженого, який займає активну позицію у сфері захисту прав людини".

Якщо ж йдеться про фізичний захист особи-викривача, то законопроект передбачає такі способи захисту, як зміна місця проживання, прізвища та навіть зовнішності. На забезпечення виконання цих норм планується виділення не лише державних коштів, а й міжнародної технічної допомоги.

- Оскільки у нас є велика увага суспільства до боротьби з корупцією, і викривачі тут відіграють визначальну роль, то є великі сподівання на те, що законопроект №4038а отримає підтримку у парламенті,– вважає експерт РПР Ярослав Юрчишин.

Щодо його виконання, то громадські активісти покладають велику надію на Національну агенцію з питань запобігання корупції та Національне антикорупційне бюро України, де чекають на прийняття такого закону. У перспективі вони також сподіваються на початок роботи Антикорупційного суду, який не дозволить "поховати" справи відносно корупціонерів. Все це повинно зрушити боротьбу із корупцією в Україні із мертвої точки.

 
 
 вгору