Колонки Павло Кравчук

Менеджер з комунікацій ГО "Європа без бар'єрів"
  638

Чи будуть безпечніші документи більш зручними?

Коли пересічний українець говорить про паспорт, то скоріш за все має на увазі тонку синю книжечку з гербом України та власним фото, приклеєним на першій сторінці. Ця книжечка - своєрідна історія життя українського громадянина: фото у 16, 25 та 45, штампи про одруження та розлучення, імена дітей та історія «прописок». Але за простотою цієї фактологічної біографії, часто записаної вручну каліграфічним почерком працівниці міського відділення міграційної служби, криється один дуже суттєвий недолік.

Український паспорт з записами від руки і приклеєними фотографіями легко підробити - ані сам документ, ані стара система зберігання персональних даних у стосах паперових архівів вже не відповідає міжнародним вимогам безпеки документів.

Поштовхом до заміни старих паперових паспортів на нові пластикові ID картки з електронним чіпом, які відповідають усім міжнародним стандартам безпеки персональних даних, стало впровадження Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ). Разом з Україною на досконаліші документи перейшли і наші партнери по Східному сусідству – Грузія з 2011-го та Молдова з 2014 року. В грудні 2015 року в Україні відбувся пілотний запуск процесу виробництва документів нового зразка, а станом на червень 2016 року ID-картки вже отримали понад 90 тисяч українців, які досягли 16-річного віку.

Суттєві доповнення до існуючої нормативно-правової бази ID карток було ухвалено Верховною радою України в останній день сесії 14 липня 2016 року. Депутати проголосували за законопроект №3224 "Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України", який, регулює процедури отримання українцями більшості посвідок особи (паспорт, закордонний паспорт, посвідчення моряка, водійське посвідчення тощо).

Нові норми закону розвивають тенденції в документообігу, що були закладені у рамках виконання Плану дій з візової лібералізації, зокрема врегульовують функціонування Єдиного державного демографічного реєстру. По суті, йдеться про революційну спробу перевести на зовсім нові рейки у сфері безпеки документів цілу країну.  Це не один, і не два, а десятки мільйонів посвідчень, паспортів і карток, які мають бути видані, плюс сотні установ і тисячі людей, що мають освоїти нові технології.

Законодавчо закріплених новацій дійсно багато.

  • Нові ID-картки видаватимуть громадянам України з 14 років, а не 16.
  • З посвідчень особи зникне російська мова – українські написи на ID-картках дублюватимуться тільки англійською;
  • ID-картки міститимуть оцифровані дані про відбитки пальців власника та електронний цифровий підпис (з 18 років); відкриття ЕЦП робитимуть безкоштовно, безкоштовним буде і перше оформлення ID-картки;
  • Видавати нові паспортибудуть не тільки відділення Державно їміграційної служби, а й Центри надання адміністративних послуг;
  • На ID-картках не буде графічних відміток про сімейний стан, як і про місце проживання (така інформація належить до змінної, яка буде зберігатися на чіпі в електронному вигляді);
  • Свідоцтво про шлюб видаватимуть кожному з подружжя (раніше було одне на двох);
  • Органи місцевого самоврядування матимуть право звільняти окремі категорії осіб від оплати вартості адміністративної послуги за оформлення чи обмін документів або компенсувати цим категоріям осіб частину вартості цієї послуги;
  • Українцям дозволили за заявою стандартизувати з іншими документами написання свого імені та прізвища латинкою – раніше в законі така можливість була надана тільки іноземцям і особам без громадянства; припустимо, якщо у вас у закордонному паспорті Brodskyi, тепер ви зможете написати заяву, щоб у внутрішньому теж було Brodskyi, а не Brodski.
Крім того, з законодавства усунено кілька колізій. Наприклад, законодавчо закріплено статус і документи "особи, яка потребує додаткового захисту" (це особа, яка не є біженцем відповідно до міжнародного права, але потребує захисту внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження) і "трудового мігранта". Хоча статус "особи, що потребує додаткового захисту" діє в Україні ще з 2011 року, але в законі про Єдиний державний демографічний реєстр, ухваленому в 2012 році, цієї норми чомусь не прописали.

Усунуто схожу колізію з законодавства про терміни оформлення закордонного паспорта, які в одних актах становили 30 календарних днів звичайне оформлення і 10 робочих – термінове, а в інших - 20 робочих днів звичайне, 7 робочих – термінове. Тепер скрізь вказано коротший термін.

Що треба знати про "паспортні новації"?

Можна говорити про стратегічну вигоду держави від ухвалення та імплементації нового закону, зокрема, посилення її позицій у питанні скасування віз з ЄС, але до більшості новацій є і питання щодо практичного відбиття на долі кожного з нас: скільки це коштує, чи це безпечно, чи будуть черги, чи це обов’язково. Не на всі з них зараз є відповідь, але деякі речі вже можна стверджувати напевне.

Новий Закон,у разі підписання його Президентом України, набуде чинності 1 жовтня, кілька окремих положень – пізніше, але це не означає, що всі мають до цього часу поміняти паспорт. Згідно з перехідними положеннями Закону, видані раніше документи лишаються чинними до кінця свого терміну дії. А отже, абсолютна більшість українців, які мають паперові паспорти старого зразка не будуть змушені негайно оформлювати ID-картки.

Є втішна новина і для тих, хто принципово не бажає здавати відбитки пальців, – для внутрішнього паспорта від цього можна відмовитися, написавши спеціальну заяву.

Проведене минулого року "Європою без бар’єрів" дослідження видачі біометричних документів у Києві засвідчило, що дехто вважає небезпечним здавати біометричні дані. Люди можуть боятися, що їхні дані, зокрема, відбитки, потраплять до рук зловмисників.

Варто зазначити, що у Реєстрі не зберігаються самі відбитки. Згідно з законом, "відцифровані відбитки пальців рук особи після внесення до безконтактного електронного носія та видачі документа особі вилучаються з Реєстру та знищуються". У базах залишаються їхні шаблони – математична модель зображення відцифрованих відбитків пальців рук, яка унеможливлює зворотне відтворення отриманих відцифрованих відбитків.

Крім того, вся інформація про те, хто і коли переглядав чи виконував інші дії з вашими даними, залишається в Реєстрі.

Щодо вартості. Згідно з законом, перше оформлення ID-картки є безкоштовним. Надалі вартість адміністративної послуги за оформлення паспорта громадянина України не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети складатиме 0,1 мінімальної заробітної плати (приблизно 145 грн), а не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети — 0,2 мінімальної заробітної плати (приблизно 290 грн).

Однак у вартість адміністративного збору входитимуть також вартість бланку документа і його персоналізації, яка "визначається відповідно до укладених із дотриманням вимог законодавства договорів з державним підприємством, що здійснює виготовлення бланків та їх персоналізацію". Тому зараз неможливо назвати точну ціну.

Наприклад, експерт Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук припускає, що ціна за внутрішній паспорт може скласти до 300-350 гривень.

Ця сума є достатньо великою, але, на щастя, сплачувати її потрібно буде не часто. 14-річним паспорт видаватиметься на 4 роки, усім іншим – на 10. Тобто після 18 потрібно міняти паспорт, і, відповідно, платити за його вартістькожні 10 років.

Українськими медіа після ухвалення закону прокотилася хвиля ентузіазму щодо відсутності в нових паспортах штампів про шлюб і прописку. Їх дійсно не буде на самій картці в графічному вигляді, але, дані про місце проживання та сімейний стан будуть вноситися на чіп як змінна інформація. У разі ж виникнення ситуації, коли потрібна інформація не буде доступною з технічних причин, закон передбачає отримання паперової довідки про місце проживання.

Чи може виникнути така ситуація? У прес-службі міграційної служби (ДМС) зазначають, що основну свою функцію – ідентифікації особи – документ може виконати і без застосування спеціального обладнання, за рахунок графічних елементів. Крім того, для зчитування закодованої на чіпі змінної інформації можна скористатися будь-яким смартфоном з NFCенсором і спеціальним додатком, який можна скачати на сайті Поліграфкомбінату "Україна".

Загалом же, за словами голови прес-служби ДМС Сергія Гунька, забезпечення необхідним обладнанням державних установ є справою найближчого часу після запровадження реформи, і підкреслюють, що деякі  суб’єкти, які вимагають дані, що можуть міститися на чіпі, наприклад, банки, переважно вже освоїли цю технологію, тому побоювання щодо браку технічного підґрунтя для реформи безпідставні.

Отже, законопроект дійсно забезпечує вищий рівень інтегрованості різних служб, уніфікує законодавчу базу і в разі підписання Президентом стане наступним кроком до впровадження безпечних документів для 42 мільйонів українців. Водночас лишаються незрозумілими і потребують додаткових роз’яснень процедури видачі паперової довідки про місце проживання, паралельного функціонування паперових внутрішніх паспортів й ID-карток, формування ціни адмінпослуги з видачі та обміну ідентифікаційних документів. За умови розгляду та вирішення цих питань і ефективного інформування громадян нові документи не тільки стануть безпечнішими, їх буде легко отримати і зручно використовувати.

Текст написаний у співавторстві з Катериною Кульчицькою, аналітиком ГО "Європа без бар'єрів".

 
 
 вгору