Колонки Любов Акуленко

Координатор інформаційної кампанії "Сильніші разом", виконавчий директор ГО "УЦЕП"
  258

Виконати Угоду про асоціацію - пріоритети для осінньої сесії ВРУ

Наразі Україна рухається до досягнення безвізового режиму з ЄС. Однак дуже часто саме цей процес сприймається як євроінтеграція. Проте справжня євроінтеграція - це глибокі і системні зміни всередині країни, це запровадження європейських стандартів у щоденне життя українців, це екологічні стандарти, це стандарти безпеки на транспорті, це стандарти безпечності харчових продуктів та реалізація реформ у низці інших сфер, які Україна зобов'язалася змінити відповідно до Угоди про асоціацію.

Наприкінці 2016 року буде рівно рік з того часу, як запрацювала Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС. Чи зможемо ми показати результати європейцям, чи надалі будемо пояснювати, чому не вдалось?

Зокрема, у серпні цього року Україна почала виконувати одну із найважливіших реформ у сфері торгівлі - створення Єдиного вікна на митниці. Ця новина майже пройшла непоміченою. Ми десятиліттями збирали круглі столи і ніяк не наважувались на цей крок. Єдине вікно важливе як для експортерів, так і для імпортерів, щоб процедура проходження митниці була максимально швидкою. Але наразі це поки що єдиний важливий здобуток у реалізації Угоди про асоціацію, яким ми можемо хвалитись. 

У інших сферах робота все ще триває. При цьому дуже велика відповідальність - на парламенті, від роботи якого залежить старт тих чи інших змін. Тому варто окреслити сфери, на які потрібно звернути увагу депутатам ВРУ, аби в кінці року ми показали реальні досягнення.

 Сфера торгівлі.

Митниця. Уряд прийняв постанову, яка передбачає створення Єдиного вікна із серпня 2016 р. Єдине вікно працює по принципу мовчазної згоди, якщо протягом 4-х годин державні служби, які залучені до перевірки товарів не нададуть свої коментарі і зауваження, митниця має повне право пропустити товар. Але цього не достатньо, щоб наше поки що "маленьке Єдине вікно" стало повноцінною спрощенню системою проходження митниці - необхідно ще доопрацювати декілька питань. Наприклад, досі імпортер має особисто звертатися до всіх інших органів, таких як Державна служба з контролю за наркотиками, які видають документи дозвільного характеру при переміщенні товарів. Відтак все ще існує надмірна кількість дозвільних документів та контрольних процедур при переміщенні товарів.

Безпека харчових продуктів. Наразі в структурі українського експорту саме аграрна група займає найбільшу частку. Україна має прийняти низку актів, щоб усунути більшість нетарифних бар'єрів для експорту аграрних товарів. На даний момент для України важливо вдосконалити державну систему контролю за харчовими продуктами, адже наразі наша система не повністю відповідає європейській. Досі не працюють перевірки на базі ризик орієнтованого підходу, фізична перевірка імпорту тваринного походження часто відбувається вже не на кордоні, а у митниці призначення, коли товар проїжджає територію України, однак при цьому може бути проблемним і т.д. Щоб це усунути нам необхідно прийняти законопроект "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин" (№ 0906). Окрім контролю в Україні має реально працювати принцип від "лану до столу". Його не можна повноцінно запровадити без контролю над кормами, які вживають тварини. Щоб вирішити це питання необхідно прийняти законопроект про "Про безпеку та гігієну кормів" (№ 2845), який лежить у Верховній раді вже більше року.

Антимонопольне законодавство. В ЄС Європейська комісія накладає високі штрафи на компанії, які порушують конкуренцію. Згадаймо недавню справу із компанією Aple, яку Єврокомісія хоче оштрафувати на 13 млрд євро.  Не зважаючи на всю жорсткість роботи цього органу, європейський бізнес знає логіку накладання штрафу, адже для цього є спеціальна методика. Також, якщо бізнес не згідний із розміром штрафу, він може оскаржити розмір штрафу в суді. Такі новації зараз передбачає законопроект "Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (№2431). Після палких дискусій із законопроекту викинули норму про перегляд розміру штрафу в суді, але все одно законопроект варто приймати, адже якщо ми зробимо методику юридично-зобов’язуючим документом, а не просто роз’ясненнями, як це є зараз, бізнес зможе уникнути ситуації коли методику при калькуляції штрафу взагалі не застосовують, або її постійно змінюють.

 Секторальна частина угоди.

Енергетика. Прозорі правила на енергоринку - це запорука незалежності від олігархів, російського впливу та належний захист споживачів. Наразі прогресивні правила на енергоринку пропонуються в законопроекті про НКРЕКП (№2966д). Дуже важливо розуміти, що не зважаючи на те, яку форму для призначення керівників цього органу не оберуть політики, в ЄС немає універсальної формули, оскільки європейські моделі дуже різнопланові і багато в чому визначаються політичними традиціями, які складалися не один десяток років. До того ж вони також містять ряд ризиків при призначенні членів національних регуляторів, які мають бути подолані внаслідок імплементації нових енергетичних Директив ЄС, що встановлюють принцип того, що відбір має здійснюватись політично нейтральними та професійними експертами, які мають авторитет у суспільстві. Український законопроект навіть передбачає можливість членам Енергетичного секретаріату, Європейської Комісії, представникам міжнародних організацій бути у складі номінаційного комітету з правом дорадчого голосу. Це додасть прозорості в роботі номінаційного комітету.

Екологія. В ЄС працює дуже жорстке законодавство для тих підприємств, які забруднюють навколишнє середовище. Це можуть бути великі ферми, де вирощують тварин в промислових масштабах, або великі промислові заводи. В Україні зазвичай спочатку будуть такий завод чи ферму, а потім, коли будівництво вже завершене, кажуть, що встановити очисні установки неможливо, бо це не передбачено будівельним проектом. Законопроекти про оцінку впливу на довкілля (№2009а-д) і стратегічну екологічну оцінку (№ 3259) зобов'язують підприємців вже на етапі планування будівництва передбачити установку очисних споруд.

Транспорт. В Україні від смертей на дорогах гине величезна кількість людей – в 2 рази більше ніж в Європі ( за даними ВООЗ це 13,5 на 100 тисяч осіб). ЄС використовує жорсткі правила для комерційного пасажирського та вантажного транспорту, за допомогою яких можна підвищити рівень безпеки на дорогах, а саме: контролювати час сну і відпочинку водія, а також встановлювати спеціальні пристрої, які обмежуватимуть швидкість руху комерційного транспорту. Такі прогресивні норми містяться в законопроекті про автомобільний транспорт, який наразі допрацьовують. 

Інший прогресивний законопроект, який регулює правила перевезення небезпечних вантажів всіма видами транспорту - Про перевезення небезпечних вантажів. 

Отож, завдання окреслені. Більшість законопроектів вже мають висновки від ключових комітетів. Тепер справа за депутатами і їхнім щирим бажанням продемонструвати результати виконання Угоди про асоціацію в кінці 2016 року.

 
 
 вгору